Ухвала суду № 40905368, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/76089/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012

у справі № 2а-1078/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» (надалі - позивач, ТОВ «Гемма») до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011 № 0001610720/0.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.10.2011 по 25.10.2011 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гемма» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 р., за результатами якої складено акт № 1004/07-20-22964773 від 28.10.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.2, п. 201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2011 р. на суму ПДВ 288 781,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2011 р., на суму 74 395,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки 10.11.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001610720/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 288 781,00 грн. за липень 2011 р. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 72 195,25 грн.

В акті перевірки зазначено, що у червні-липні ТОВ «Гемма» здійснювало операції з придбання послуг по прибиранню офісних приміщень, прилеглої території на загальну суму ПДВ - 20 812,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ «ВІП Трейд», в яких невірно зазначено місцезнаходження юридичної особи, яке є одним з обов'язкових реквізитів відповідно до вимог пп. 201.1 Податкового кодексу України. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Також, в обґрунтування наведених у акті перевірки порушень, відповідачем зазначено, що у червні 2011 року ТОВ «Гемма» здійснило операції з придбання вертикального оброблюючого центру та включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 298 285,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП ВКФ «Акма» на частки товару, що не містять відокремленої вартості, без додатку 1 до податкової накладної. У зв'язку з чим, порушено вимоги п. 201.10 Податкового кодексу України з урахуванням вимог п.14 Наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення».

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 даного Кодексу встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на викладені норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що для формування податкового кредиту платник податків-покупець має отримати належно оформлену податкову накладну, сплатити грошові кошти контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактично виконати господарську операцію, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та ТОВ «ВІП Трейд» укладено договір на клінінгові послуги від 01.03.2011 № 0103/11, згідно якого постачальник ТОВ «ВІП Трейд» надавав послуги по прибиранню в офісних приміщеннях (площа 642,0 кв.м.) і прилеглій території ТОВ «Гемма» (площа 9104,0 кв.м.), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 14.

На виконання умов вказаного договору позивачем та ТОВ «ВІП Трейд» було складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000104 від 31.03.2011 на суму 78 204,00 грн., в т.ч. ПДВ - 13 034,00 грн., № ОУ-0000168 від 29.04.2011 на суму 76 224,00 грн., в т.ч. ПДВ - 12 704,00 грн., № ОУ-0000232 від 31.05.2011 на суму 84 450,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14 075,00 грн., № ОУ-0000283 від 30.06.2011 на суму 61 980,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10 330,00 грн., № ОУ-0000364 від 29.07.2011 на суму 62 892,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10 482,00 грн.

Розрахунки між вказаними суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі. За отримані послуги позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІП Трейд» було перераховано грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками.

На виконання вказаного договору, ТОВ «ВІП Трейд» було виписано на користь ТОВ «Гемма» податкові накладні: від 31.03.2011 № 112, від 29.04.2011 № 98, від 31.05.2011 № 110, від 30.06.2011 № 94, від 29.07.2011 № 162.

Витяг серії АЗ № 031877 від 10.05.2012 та Довідка серії АЗ № 037641 від 14.06.2012 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджують, що ТОВ «ВІП Трейд» станом на час здійснення господарських операцій було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходилось за адресою: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 65. Його діяльність в установленому законом порядку не була припинена.

У податкових накладних, що були досліджені судами попередніх інстанцій, вказано саме юридичну адресу ТОВ «Віп Трейд», зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 65, та юридичну адресу ТОВ «Гемма»: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 72. Тобто, вказані податкові накладні містять всі обов'язкові реквізити, визначені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що спростовує висновки відповідача про зазначення у вказаних податкових накладних невірного місцезнаходження юридичної особи та про порушення порядку заповнення податкової накладної відповідно до ст. 187, 201.4, 201.6 Податкового кодексу України, що не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суми податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями віднесено позивачем до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ, що не заперечувалось відповідачем.

Між ТОВ «Гемма» (як покупцем) та постачальником ПП «ВКФ «Акма» (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 02.03.2011 № 4.

Згідно умов даного договору позивач придбав обладнання по найменуванню, комплектності, кількості, цінах у відповідності із Специфікацією, а саме: вертикальний оброблювальний центр VX400 з системою ЧПУ FANUC 0i-M виробництва компанії Hyundai-wia, Республіка Корея, та CNC токарний оброблювальний центр мод. SKT100M з системою ЧПУ FANUC Oi-T виробництва компанії Hyundai-wia, Республіка Корея.

Придбання вищезазначеного обладнання підтверджується актом приймання-передачі від 11.08.2011; актами виконаних робіт від 03.08.2011, від 17.08.2011, від 31.08.2011; видатковою накладною від 30.06.2011 № 0000018; товарно-транспортною накладною від 30.06.2011 № 01 АБ; рахунками-фактурами від 10.06.2011 № СФ-0000049, від 02.06.2011 № СФ-0000045, від 04.05.2011 № СФ-0000035, від 11.05.2011 № СФ-0000037; податковими накладними від 06.06.2011 № 1, від 10.06.2011 № 3, від 04.03.2011 № 2 та банківськими виписками.

Згідно Довідки АА № 390373 з ЄДРПОУ, виданої Державним комітетом статистики України, основним видом діяльності ТОВ «Гемма» згідно КВЕД 71.34.0 є оренда інших машин та устаткування.

Дане обладнання та комплектуючі до нього наказом позивача № 29/07 від 29.07.2011 «Про введення в експлуатацію придбаних основних засобів та МНМА», з метою подальшого використання в господарській діяльності, було введено в експлуатацію та поставлено на баланс підприємства, що підтверджується актами внутрішнього переміщення основних засобів, де зазначається первісна вартість обладнання, норми амортизаційних відрахувань та дата введення в експлуатацію. В подальшому, обладнання (із комплектуючими) здавалось позивачем в оренду для збирання кінцевої продукції, що також підтверджується первинними документами, дослідженими судами.

Позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суму податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ВІП-Трейд» та ПП «ВКФ «Акма», які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів, послуг.

Суми податку на додану вартість за вищевказаними операціями віднесено позивачем до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «ВІП Трейд» та ПП «ВКФ «Акма».

Контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мали належний рівень правосуб'єктності і мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41.

Позивачем здійснено оплату у повному обсязі на адресу ТОВ «ВІП Трейд» за надання послуг з прибирання майнового комплексу позивача та на адресу ПП ВКФ «Акма» за обладнання, надано докази транспортування, введення в експлуатацію та постановки на баланс ТОВ «Гемма» вказаного обладнання, докази його подальшого використання у господарській діяльності позивача, зокрема: договір оренди обладнання № 01/06-10 від 01.06.2012, укладений між позивачем та ПП «Тісо-Продакшн».

На час складання акта перевірки діяв Наказ ДПА України від 21.12.2010 № 969, згідно п.14 якого визначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1) і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток 1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у продавця товарів/послуг).

Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно п. 187.1 ст. 187 даного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що додаток 1 до податкової накладної заповнюється у разі здійснення часткової поставки товарів/послуг, якщо частка товару не має відокремленої вартості та містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів.

Відповідно, при отриманні попередньої оплати за товар (послуги), частка яких не має відокремленої вартості, додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується лише податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов'язаннях.

За таких обставин, факти вказані в акті перевірки не відповідають обставинам справи, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.11.2011 № 0001610720/0, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та правомірність відображення їх у податковій звітності.

Наведене доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 у справі № 2а-1078/12/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна