Ухвала суду № 40905301, 06.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ К/800/1198/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013

у справі № 2а-1570/4028/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0000231505.

В касаційних скаргах відповідачі просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем, за результатами своєї господарської діяльності, поданоо до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі податкову декларацію з ПДВ за січень 2009 року (вх. №1859 від 20.02.2009) та податкову декларацію з ПДВ за лютий 2009 року (вх. №2794 від 20.03.2009) разом із додатками №№2-5 до цих декларацій, серед яких, додатком № 4 до вказаних податковий декларацій з податку на додану вартість надавались заяви про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно за січень 2009 року у розмірі 955 041,00 грн. та за лютий 2009 року у розмірі 288 850,00 грн.

У зв'язку з поданням вищевказаних декларацій, відповідачем, відповідно до пп.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" були проведені позапланові виїзні перевірки позивача, за результатами яких складені: довідка від 30.04.2009 №247/15-2/20957025/57 «Про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ СК "Укрферрі" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.12.2008 по 31.12.2008» та довідка від 29.05.2009 № 314/15-2/20957025/77 «Про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ СК "Укрферрі" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 01.02.2009 по 28.02.2009».

Під час проведення виїзних перевірок, порушень позивачем податкового законодавства встановлено не було.

12.06.2012 відповідачем, на підставі ст. 76 Податкового кодексу України, проведена камеральна перевірка позивача з тих самих питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2009 року, за результатами якої було складено акт від 12.06.2012 № 3377/15-525/20957025.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231505 від 14.06.2012, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 709 697,28 грн., а саме: за січень 2009 року в сумі 436 502,98 грн. та за лютий 2009 року в сумі 273 194,30 грн., оскільки, на підставі п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, ст.256, ст.257 Цивільного кодексу України, податковим органом виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації ПАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі".

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 75.1.1. п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У відповідності зі ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Однак, як було вірно встановлено судами, податковим органом не доведено підстав для проведеної 12.06.2012 камеральної перевірки ПАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі".

Крім того, згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як встановлено судами, спірна сума бюджетного відшкодування ПДВ була задекларована позивачем у січні та лютому 2009 року, в умовах дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Слід зазначити, що пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", як і п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, якій почав діяти з 01.01.2011, не регламентують обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення з ПДВ, що підлягає відшкодуванню, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даним пунктом Податкового кодексу України, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення з ПДВ, що підлягає відшкодуванню, задекларованих позивачем в податкових деклараціях та підтверджених матеріалами документальних перевірок.

Судами правомірно не прийняті до уваги посилання відповідача в акті перевірки на положення ст. 256, ст. 257 Цивільного кодексу України, оскільки вказані правовідносини врегульовано нормами спеціального законодавства, а твердження відповідача щодо необхідності подання окремої заяви та спливу терміну давності по сумі від'ємного значення з ПДВ, що підлягає відшкодуванню, не відповідають нормам податкового законодавства.

Крім того, право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державної казначейської служби України відповідний висновок.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у відповідача підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 14.06.2012 № 0000231505.

Доводи, наведені скаржниками в касаційних скаргах, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області - відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль