Ухвала суду № 40904872, 01.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/64977/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Сіроша М.В.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 по справі №2-а-6798/10/1070 за позовом Закритого акціонерного товариства «Сільпо Рітейл» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Сільпо Рітейл» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.02.2010 №0001452300/1 та від грудня 2009 року №0001452300/0

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області 03.10.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.11.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пункту 5.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2 статті 5, підпункту 8.5.1 пункту 8.5 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Сільпо Рітейл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.11.2005 по 30.06.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 8.5.1 пункту 8.5 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 17493,98грн., чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток в сумі 4373,49грн.; пункту 5.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем завищено валові витрати в загальній сумі 407333,33грн., чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток в сумі 101833,33грн.; підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищено суму валового доходу за 3 квартали 2008 року на суму 13751,71грн. чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток за 3 квартали 2008 року в сумі 3438,00грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області складено акт від 25.11.2009 №552/23-2/33870708 та у грудні 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001452300/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 160666,00грн.

За наслідками оскарження в адміністративному порядку позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення скарга була залишена без задоволення, а відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2010 №0001452300/1 з новим терміном сплати податкового зобов'язання.

Як встановлено судами, фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств став висновок податкового органу про неправомірність включено до складу валових витрат затрати в загальній сумі 407333,33грн. на поліпшення орендованих основних фондів, а також віднесення позивачем витрат, що понесені у зв'язку із придбанням об'єкта нерухомості в сумі 252500,00грн., до збільшення балансової вартості основних засобів, в той час як позивач повинен був віднести лише 11850,00грн., тобто 3% від 395000,00 грн., у зв'язку з чим було завищено амортизаційні відрахування.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.10 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону.

Підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що затрати, понесені на поліпшення орендованих основних фондів, є прямо пов'язаними із господарською діяльністю позивача, а тому Закрите акціонерне товариство «Сільпо Рітейл» правомірно включило до складу валових витрат суми витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 8.5.1 пункту 8.5 та підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення амортизаційних відрахувань, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 8.4.1 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що до складу балансової вартості придбаного об'єкта нерухомості суму витрат у розмірі 252500,00грн за договором маркетингово-інформаційних послуг, які були понесені позивачем у зв'язку із придбанням основних фондів. Факт надання відповідних послуг та їх вартість підтверджена матеріалами справи. Відповідні витрати, що віднесені до складу балансової вартості основного фонду, амортизовано позивачем з 1 кварталу 2008 року.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності порушення позивачем вимог підпункту 8.5.1 пункту 8.5 та підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно завищення амортизаційних відрахувань.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 160666,00грн. є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 по справі №2-а-6798/10/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ М.В. Сіроша