Ухвала суду № 40904866, 01.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/64744/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Сіроша М.В.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 по справі №2-а-3757/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймнет» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймнет» (далі - ТОВ «Праймнет», позивач) до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 01.04.2011 №0002032301, в частині застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4968,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Київському районі м. Харкова 30.09.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.11.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статей 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.03.2011 уповноваженими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області було проведено перевірку господарської одиниці позивача - залу інтернет-послуг, бар, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 20/321 щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої контролюючим органом складено акт від 18.03.2011 №2005/20/40/23/36624425 (номер бланку 028492).

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002032301, про застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 6669,00грн. за порушення вимог пунктів 9, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Предметом спору у даній справі є скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002032301 в частині застосування до ТОВ «Праймнет» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4968,00грн. за порушення останнім вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у не веденні обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму на суму 2484,00грн.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За порушення цієї вимоги Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 20 вказаного Закону).

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до статей 1, 4, пункту 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, яка уособлює сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, наказом №15 від 03.01.2011 про облікову політику ТОВ «Праймнет» було визначено організаційні основи бухгалтерського обліку на підприємстві. Пунктом 2.3 вказаного наказу передбачено, що головний бухгалтер несе особисту відповідальність за збереження первинних документів та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерських звітів і балансів до передачі їх до архіву підприємства. Вказані документи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю бухгалтера за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 14-а. Пунктом 9 наказу №15 передбачено застосовування на підприємстві форми з обліку сировини та матеріалів №М-11 - накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.1996 №193. Виписування та зберігання накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів доручено головному бухгалтеру підприємства. Накладна-вимога виписується в двох примірниках і виписується головним бухгалтером підприємства. У випадку відпуску підприємством матеріалів господарським одиницям, один примірник передається одержувачу (господарській одиниці), другий - складу, який в подальшому передається до бухгалтерії.

За результатом розгляду справи було встановлено, що в підтвердження належного ведення обліку товарів в господарській одиниці підприємства ТОВ «Праймнет», що знаходится за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 20/321, надано копії накладних-вимог на внутрішнє переміщення матеріалів, витратних накладних, квитанцій, товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, та за встановлених судом обставин, а також за наявності первинних бухгалтерських документів на товар, стосовно яких відповідачем зроблено висновок про відсутність облікових документів, висновок суду апеляційної інстанції про неправомірність застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4968,00грн. є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 по справі №2-а-3757/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ М.В. Сірош