Ухвала суду № 40904856, 23.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 вересня 2014 року м. Київ В/800/3323/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. - судді-доповідача,

Голубєвої Г.К., Моторного О.А., Федорова М.О., Юрченко В.П.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року у справі № 814/647/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Инфинити»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби,

Заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - Коцеруби О.М.,

Заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - Чадова О.В.,

Державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - Філіпова І.П.

про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій посадових осіб, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби задоволено частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 814/647/13-а скасовано в частині задоволення позову про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби по зазначенню в акті перевірки від 17 січня 2013 року № 164/22-200/37585953 висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів товариства з обмеженою відповідальністю "Инфинити", та як наслідок, не підтвердження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 507 376 712,00 грн., та не підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 493 220 564,00 грн., та визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби по зазначенню в акті перевірки від 17 січня 2013 року № 164/22-200/37585953 висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів товариства з обмеженою відповідальністю "Инфинити", та як наслідок, не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 193 647 211,08 грн. та не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 200 399 139,3 грн.

В цій частині прийнято нове рішення.

В позові відмовлено.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 814/647/13-а залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 липня 2014 року № К/800/10128/14.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України вбачає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Встановлений статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, у пункті 1 вказаної статті чітко визначено, що судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції лише одних і тих самих норм матеріального права.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Оскільки, зі змісту доданих до заяви судових рішень вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, а саме п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку допустити до провадження Верховного Суду України дану справу для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Допустити до провадження Верховного Суду України справу № 814/647/13-а за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Инфинити» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, Заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - Коцеруби О.М., Заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - Чадова О.В., Державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - Філіпова І.П. про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій посадових осіб, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді О.А. Веденяпін

Г.К. Голубєва

О.А. Моторний

М.О. Федоров

В.П. Юрченко