Постанова № 40903876, 14.10.2014, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2450/14-а

№ пров. 2-а/697/153/2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.2014 р. м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Хорошун О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахування та виплати недосплачених сум пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахування та виплати недосплачених сум пенсії Свій позов вона мотивує тим що вона являється постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - ЧАЕС). Її статус підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 (категорія 4) від 01.03.1992р. (а.с.-3). Відповідно до довідки №4954/04 від 06.08.2014р., виданої УПФ на ім'я заявниці, остання перебуває на обліку УПФ як пенсіонер (документи здані для оформлення пенсії)-(а.с.- 4). Відповідно до ст.ст.39, 49, 51, 55, 56, 67 ЗУ №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» якими передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю призначається в розмірі мінімальної заробітної плати, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. У серпні 2014 року після зняття грошових коштів з особового рахунку позивачем виявлено що розмір пенсії не відповідає вказаним нормам законодавства. В зв'язку з цим вона звернулася до УПФ в м. Канів та Канівському районі з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії. УПФ в м. Канів та Канівському районі відмовився надавати приймати заяву, написану власноруч і зобов'язали переписати заяву (заповнити бланк), надану працівником УПФ. Що є порушенням норм ст. 8 Конвенції та ЗУ «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.12.1996р., ст.ст.19, 22, 40, 50 Конституції України. По суті УПФ порушило ще й висновки Конституційного Суду України (далі - КСУ) №8-рп/99, №20-рп/2004, №8-рп/2005.

Просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі такими, що суперечать нормам Закону України №796-ХІІ і порушують право заявниці на компенсацію відповідно до норм ст..ст.39, 49,51,55,56,67 Закону України № 796-ХІІ та ст..1 Першого Протоколу до Конвенції. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі провести перерахунок та виплату пенсії та компенсації відповідно до норм Закону України №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі компенсацію за завдану моральну шкоду в сумі 1000 грн. Звільнити від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».

Ухвалою судді від 02.10.2014 року відкрито скорочене провадження. Копія ухвали направлена сторонам. Відповідачем в установлений строк надано заперечення на позов.

Суддя, оцінивши повідомленні позивачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення та в порядку, передбаченому ст. 183-2 ч.4 КАС України без виклику сторін в скороченому провадженні.

Відповідач, в наданих до суду письмових запереченнях на позов зазначає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав відповідно статей 39,51, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», доплата непрацюючим пенсіонерам які проживають з зоні посиленого радіоекологічного контролю призначається в розмірі мінімальної заробітної плати, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`я в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»» від 31.07.2014, який набрав чинності 03.08.2014 року, було встановлено, що норми і положення ст. ст. 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Згідно з пунктами 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Конституційний Суд України в своєму рішенні зауважив, що невід'ємною складовою правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. А відповідно до рішення Конституційного Суду України № З-рп/2012 р. від 25 січня 2012 року, зокрема, п. 2 резолютивної частини: «... повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України». При стягненні моральної шкоди повинна бути наявна шкода, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зазначає, що Управління діяло згідно чинного законодавства України при перерахунку пенсії, тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено що відповідачем призначено пенсію позивачу з урахуванням положень ст.ст.39,49,51,55,56,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі яка постійно проживає або постійно працювала в зоні посиленого радіологічного.

В позові позивач просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі такими, що суперечать нормам Закону України №796-ХІІ і порушують право заявниці на компенсацію відповідно до норм ст..ст.39, 49,51,55,56,67 Закону України № 796-ХІІ та ст..1 Першого Протоколу до Конвенції та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі провести перерахунок та виплату пенсії та компенсації відповідно до норм Закону України №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Особами, які мають право на доплату, визначену статтею 39 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з урахуванням статусу яких диференційовано розміри доплати, є громадяни, у тому числі пенсіонери, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, непрацюючі пенсіонери, які проживають на цих територіях, студенти, які там навчаються, громадяни, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, копією посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с.3), що позивач є громадянкою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, та з довідки (ас.4) від 06.08.2014р. вих..№ 4954/04 подала документи до УПФ в м.Канів та Канівському районі для оформлення пенсії.

Непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, доплата виплачується органами Пенсійного фонду України.

Вихідним критерієм нарахування доплати, визначеної статтею 39 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є мінімальна заробітна плата.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2014 рік визначено законом України «Про Державний бюджет України на 2014р.».

Постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 49 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюються пенсії у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до категорій 2, 3 і 4, пенсія призначається та обчислюється відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням пільг зі зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, та з обчислення середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії (статті 55 та 57 Закону по статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, особам, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірах, встановлених статтею 50 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а особам, віднесеним до категорії 2, 3, 4, - статтею 51 цього Закону.

За змістом статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вихідною величиною для обчислення пенсії визначено мінімальну пенсію за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму щороку встановлюється законом про державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно роз'яснень п.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 4 від 16.03.2012 року (із відповідними змінами) «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» судам варто враховувати Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, яким дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не були встановлені. Лише Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»» від 31.07.2014, який набрав чинності 03.08.2014 року, було встановлено, що норми і положення ст. ст. 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року і до 03.08.2014 року є чинними і підлягають застосуванню норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без будь-яких обмежень.

Як встановлено судом, позивач подала документи на оформлення пенсії до УПФ в м.Канів та Канівському районі 06.08.2014р., тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»» від 31.07.2014р., та пенсія позивачу призначена з урахуванням положень цього Закону.

Суд при прийнятті рішення враховує положення ст.58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, суд вважає, що відсутні обмеження щодо застосування норм і положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до правовідносин, що виникли до набрання зазначеним вище Законом України №1622-VІІ законної сили.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог позивача у визнанні дій УПФ в м.Канів та Канівському районі неправомірними, вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн., також не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 22, 46 Конституції України, 39, 49,51,55,56,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28,46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186,256 КАС України, суд. -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахування та виплати недосплачених сум пенсії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий О.В.Хорошун