Ухвала суду № 40900304, 13.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/940/14 Головуючий у І інстанції Іванюта Т.ЄПровадження № 22-ц/780/5002/14 Доповідач у 2 інстанції ДаценкоКатегорія 47 13.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

09 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Білоконь О.В.,

при секретарі Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 08 липня 2014 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановила:

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 08 липня 2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_1 заборонивши проводити будь-які дії по їх відчуженню.

На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2, 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки, в якому просив виселити її з житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та зобов'язати Кагарлицький РС УДМС України в Київській області зняти її з реєстрації у зазначеному будинку.

Встановлено, що суд забезпечив позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_1 заборонивши проводити будь-які дії по їх відчуженню, які не є предметом спору.

Встановлено, що квартира та житловий будинок, на які накладено арешт, не є предметом позову.

Тому, колегія судді вважає, що вжиті судом заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд, забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на майно відповідачки, яке не є предметом спору дійшов безпідставного висновку, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду про забезпечення позову, ухвала суду не відповідає обставинам справи, постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасованню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 08 липня 2014 року про забезпечення позову скасувати та постановити нову.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді