Рішення № 40899727, 08.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16765/14 08.10.14За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярило»

про стягнення 395 126,15 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Кучкова Ю.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярило» (далі - Відповідач) заборгованості та санкцій за Договором № 331226 від 01.05.2007 на постачання теплової енергії у гарячій воді, всього в сумі 395 126,15 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам вищенаведеного договору допустив виникнення заборгованості за спожиту теплову енергію, що стало підставою для звернення Позивача до суду та нарахування санкцій за ст. 625 ЦК України.

Відзиву на позов Відповідач не подав.

Представники Відповідача в судові засідання не з'являлися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення їх про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду по даній справі надсилалася на поштову адресу Відповідача, яка містяться в матеріалах справи та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, а відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки його представників у судові засідання покладаються на Відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2007 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є Позивач (Постачальник), та Відповідачем (Споживач, Абонент) укладено Договір № 331226 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Строк дії Договору сторонами встановлено до 01.06.2008, з можливістю наступної пролонгації за згодою сторін.

Тарифи на теплову енергію, порядок отримання Споживачем документів від Постачальника та порядок розрахунків з Постачальником встановлені Додатком № 2 до Договору.

Зобов'язання за Договором щодо постачання теплової енергії у гарячій воді виконувались Позивачем належним чином та в повному обсязі, що підтверджується залученими до матеріалів справи відомостями обліку (обліковими картками) споживання теплової енергії за період з січня 2011 року по травень 2014 року.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами існує спір або розбіжності щодо обсягів та якості поставленої Позивачем Відповідачу теплової енергії по Договору, за вищевказані періоди.

За розрахунком Позивача, заборгованість Відповідача за період з 01.09.2011 по 01.06.2014 складає 347 361,71 грн.

В той же час, як вбачається з Довідки про надходження коштів за спожиту Відповідачем теплоенергію за період з вересня 2011 року по серпень 2014 року, наданої Позивачем, у наведений період Відповідачем погашено 6 490,14 грн. заборгованості за період з 01.09.2011 по 01.06.2014, тобто до моменту звернення Позивача до суду (11.08.2014), та 1 955,64 грн. заборгованості за період з 01.06.2014 по 01.09.2014.

Відтак, позовні вимоги в частині погашення Відповідачем заборгованості в розмірі 6 490,14 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У частині вимог про стягнення заборгованості за використану теплову енергію в сумі 1 955,14 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, розмір заборгованості Відповідача за період з січня 2011 року по серпень 2014 року складає 340 871,57 грн. та підлягає стягненню.

При цьому, суд приймає до уваги та визнає обґрунтованими пояснення Позивача, щодо порядку проведення розрахунків між сторонами.

Так, при зарахуванні коштів, сплачених Відповідачем за споживання теплової енергії, Позивач керувався Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованою Мінюстом 29.03.2004 за № 377/8976 (далі - Інструкція), та внутрішнім Положенням ПАТ «Київенерго» про порядок відображення коштів, які надходять від споживачів теплової та електричної енергії (далі - Положення), складеним на підставі вищезазначеної Інструкції та чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції, реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документ, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

При цьому, Положенням передбачено, що при перерахуванні коштів за електричну та теплову енергію платіжним дорученням, споживач в реквізиті «призначення платежу» повинен надати повну інформацію, а саме: за що здійснено платіж, період споживання, підстава для сплати (номер, дата договору, рахунка, рішення (наказу, постанови, ухвали, суду, мирової угоди). Якщо у призначенні платежу Споживача зазначено неповну інформацію про платіж, то кошти зараховуються як оплата найдавнішого боргу, в тому числі такого, строк позовної давності якого сплинув на момент здійснення такого платежу.

В зв'язку з викладеним, платежі, здійснені Відповідачем без зазначення повної інформації про призначення платежу, були зараховані Позивачем в якості оплати наявних боргів за попередні періоди.

Факт наявності у Відповідача заборгованості за поставлену по Договору теплову енергію в сумі 340 871,57 грн., яка не була погашена на час подання позову, Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги відповідно до ст.ст. 265, 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши доданий Позивачем у позові розрахунок вищевказаних санкцій, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки вони не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення 29 658,37 грн. інфляційних та 18 106,07 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, та вважає за належне задовольнити їх частково, стягнувши з відповідача 340 871,57 грн. заборгованості, 29 658,37 грн. інфляційних втрат та 18 106,07 грн. 3% річних.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України, за звернення Позивача до суду з даним позовом, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Надлишково сплачений Позивачем судовий збір повертається йому з Державного бюджету України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярило» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 21-А; ідентифікаційний код 34191328) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 340 871 (триста сорок тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 57 коп. заборгованості, 29 658 (двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 37 коп. інфляційних втрат та 18 106 (вісімнадцять тисяч сто шість) грн. 07 коп. 3% річних, а також 7 772 (сім тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 72 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України 39 (тридцять дев'ять) грн. 10 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.10.2014

Суддя Сташків Р.Б.