Рішення № 40897819, 14.10.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 925/1658/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна», юридична адреса: м. Київ, вул. Сосюри, буд. 6, (фактична адреса: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Родоніт Стоун», юридична адреса: Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 89, (фактична адреса: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Промислова, 12)

про стягнення 12 389,52 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Ратушняк П.В - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Родоніт Стоун» про стягнення заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги пов'язані з перевезенням вантажів по території України згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.04.2014р. №К50/2014-01 в розмірі 12 389,52 грн., в тому числі: 11 387,40 грн. основного боргу, 800,00 грн. штрафних санкцій, 140,38 грн. пені, 61,74 грн. процентів та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання від представника позивача до суду надійшла заява від 03.10.2014р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 13 764,25 грн., в тому числі: 11 387,40 грн. основного боргу, 800,00 грн. штрафних санкцій, 304,13 грн. пені, 133,73 грн. процентів, 1 138,99 грн. штрафу та відшкодування судових витрат.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України. Суд приймає заяву до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання вдруге не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 22.09.2014р. про порушення провадження у справі направлялась на дві адреси: юридичну та фактичну. Направлена на юридичну адресу ухвала повернулась до суду з відміткою працівника пошти «за зазначеною адресою не проживає». Направлена на фактичну адресу ухвала повернулась до суду з відміткою працівника «за закінченням терміну зберігання»

Ухвала суду від 02.10.2014р. про відкладення розгляду справи направлялась на дві адреси: юридичну та фактичну. Ухвала, направлена на юридичну адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою працівника пошти: «за зазначеною адресою не проживає». Ухвала, направлена на фактичну адресу, повернулась до суду з відміткою працівника пошти: «підприємство вибуло».

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін та обставини.

04.04.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (Виконавцем - Позивач по справі), в особі директора з продажу та обслуговування клієнтів Очеретної Інни Анатоліївни, що діє на підставі довіреності від 02.01.2014р. №122, та товариством з обмеженою відповідальністю «Родоніт Стоун» (Замовником - Відповідач по справі), в особі директора Андри Дмитра Сергійовича, що діє на підставі Статуту, було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №К50/2014-01 (Далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язується за плату на користь та за рахунок Замовника надавати транспортно-експедиторські послуги та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів територією України, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє терміном до 31.12.2014р.

Відповідно до п. 1.2 Договору види транспортно-експедиторських послуг, що надаватимуться, обсяг та кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг та інші істотні умови визначаються за угодою сторін у додаткових угодах та заявках, що є невід'ємною частиною цього договору.

В Розділі 2 Договору між сторонами узгоджено порядок виконання договору.

Відповідно до п. 2.11 Договору сторони підписують Акт здачі-прийняття наданих послуг, який є невід'ємною частиною даного Договору, по факту надання транспортно-експедиторських послуг. Акт здачі-прийняття наданих послуг, підписаний зі сторони Виконавця, надається особисто (нарочно) представникові Замовника, або надсилається поштовим відправленням чи засобами кур'єрської доставки. Допускається також надсилання Акту здачі-прийняття наданих послуг засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою, із наступним обміном оригіналами.

Відповідно до п. 2.12 Договору акт здачі-прийняття наданих послуг повинен бути підписаний Замовником та повернутий Виконавцю протягом 3 (трьох) календарних днів з дати його отримання, але не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня направлення Акту здачі-прийняття наданих послуг поштовим відправленням чи засобами кур'єрської доставки. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень Замовника, послуги вважаються наданими належним чином, а Акт здачі-прийняття наданих послуг - затвердженим, і таким, відносно якого у Замовника немає зауважень.

Відповідно до п. 4.4 Договору оплата послуг здійснюється Замовником безготівково на поточний рахунок Виконавця. Оплата здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дня отримання рахунку. Рахунки на оплату, як правило передаються та вручаються під підпис, або поштовим відправленням з описом та повідомленням про вручення.

На виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику замовлені транспортні послуги, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які підписані Вантажоодержувачем.

На підставі товарно-транспортних накладних Замовнику були виставлені рахунки та оформлені акти здачі-прийняття виконаних робіт:

- Акт здачі-прийняття робіт №0000103233 від 31.03.2014р. та рахунок-фактура №0000103233 від 31.03.2014р. на суму 974,76 грн. (а.с. 26-27);

- Акт здачі-прийняття робіт №104268 від 30.04.2014р. та рахунок-фактура №0000104268 від 30.04.2014р. на суму 4 236,18 грн. (а.с. 28-29);

- Акт здачі-прийняття робіт №105348 від 31.05.2014р. та рахунок-фактура №0000105348 від 31.05.2014р. на суму 2 589,56 грн. (а.с. 30-31);

- Акт здачі-прийняття робіт №106281 від 30.06.2014р. та рахунок-фактура № 0106281 від 30.06.2014р. на суму 3 586,90 грн. (а.с. 32-33).

Відповідно до вказаних Актів Виконавцем були надані послуги на загальну суму 11 387,40 грн.

На виконання п. 4.4 Договору Замовнику були повторно направлені акти та рахунки, проте Акти не були підписані та не повернуті у визначений Договором строк. У зв'язку з чим Виконавцем 19.08.2014р. разом з листом-вимогою були відправлені Акти повторно.

Проте, Замовник у визначений Договором термін оплату не здійснив.

Сума основної заборгованості на день подання позову складає 11 387,40 грн.

Ухилення Замовника від оплати отриманої послуги стали причиною звернення Виконавця до суду за захистом свого порушеного права та примусового стягнення боргу.

Замовник порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо встановлених строків та порядку оплати за надані послуги з перевезення вантажу, що суперечить п. 4.4 Договору та положенням ЦК і ГК України.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на таке.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг в Україні.

Між сторонами виникли договірні відносини транспортного-експедирування, що регламентовані гл. 65 ЦК України. Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 04.04.2014р. №К50/2014-01 не заперечений сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судом та підтверджується поданими Позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою охоплюються визначенням змішаного договору транспортного експедирування (в даному випадку - транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів по території України).

Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

В ст. 931 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк розрахунків за надані Позивачем послуги, який визначений в п. 4.4 Договору.

В порушення зазначених норм Закону та умов договору Відповідач, як замовник перевезення, свій обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих послуг не виконав належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 11 387,40 грн.

Суд враховує, що не підписання замовником актів здачі-прийняття робіт не є підставою не проведення оплати наданої послуги, оскільки послуга фактично надана і спожита замовником, про що свідчить відсутність зауважень щодо повноти, строку, вартості та якості послуги перевезення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами у справі, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги пов'язані з перевезенням вантажів по території України у розмірі 11 387,40 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки оформлено письмовим договором між сторонами у відповідності до положень гл. 49 ЦК України.

Відповідно до п. 5.3.8 Договору з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей до Договору за прострочення строків (термінів) оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, а у випадку прострочення більше 30 календарних днів, додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Неустойка (пеня, штраф) стягується Виконавцем у судовому порядку.

У відповідності до п. 5.3.8 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 304,13 грн. пені за період з 26.08.2014р. по 03.10.2014р. з урахуванням облікової ставки НБУ, та 1 138,99 грн. штрафу як разова санкція.

Вимоги обґрунтовані. Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням облікової ставки НБУ за період прострочення. Одночасне стягнення пені та штрафу передбачено договором та не протирічить суті забезпечення виконання зобов'язання та правовій природі неустойки. Розрахунок вимоги виконано вірно. 304,13 грн. пені та 1 138,99 грн. штрафу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 5.3.9 Договору за неподання (ненадсилання) підписаного Акту здачі-прийняття наданих послуг або письмових зауважень у строки, визначені п. 2.12 цього Договору, а також за ненадання (ненадсилання) узгодженої специфікації або зауважень в електронному вигляді у строки, визначені п. 4.2 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю штрафні санкції в розмірі 200 грн. за кожен випадок порушення.

Зважаючи на вище викладене, Акти здачі-прийняття наданих послуг вважаються прийнятими, і за не повернення Актів позивач нараховує відповідачу штраф у розмірі 800 грн. Вказана вимога підлягає до задоволення.

Також, відповідно до п. 4.5 Договору сторони погодили, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який підлягатиме сплаті боржником в разі невиконання грошових зобов'язань за цим Договором, встановлюється на рівні показнику вартості короткострокових кредитів у національній валюті для суб'єктів господарювання за даними статистичної звітності банків України, що встановлено станом на перший банківський день з дати виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання. Цей показник визначається відповідно до даних офіційного, сайту Національного Банку України, що на дату підписання цього Договору містяться за наступним посиланням: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index. Сторони визнають таку форму визначення розміру процентів справедливою та обґрунтованою.

Датою виникнення заборгованості слід вважати 26.08.2014р. Таким чином, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами складає 133,73 грн., що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права. Відповідач не подавав суду заяв та доказів про об'єктивну неможливість заперечити позовні вимоги.

Суд враховує відсутність оплати на момент розгляду спору та неподання відповідачем первинних належних доказів проведеної оплати отриманої та спожитої послуги. Перерахування відповідачем коштів в момент розгляду справи має бути врахована виконавчою службою при проведенні виконавчих дій при стягненні боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Родоніт Стоун», юридична адреса: Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 89, (фактична адреса: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Промислова, 12), код ЄДРПОУ 37313320, р/р 260081504803 в ПАТ «Міський комерційний банк» у м. Києві, МФО 339339

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна», юридична адреса: м. Київ, вул. Сосюри, буд. 6, (фактична адреса: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150), код ЄДРПОУ 32306522, р/р 26000003046600 в ПАТ «ІНГ Банк Україна» м. Київ, МФО 300539

11 387,40 грн. основного боргу, 800,00 грн. штрафних санкцій, 304,13 грн. пені, 133,73 грн. процентів за користування чужими коштами, 1 138,99 грн. штрафу та 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 15.10.2014р.

Суддя Г.М. Скиба