Рішення № 40897643, 14.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.10.14р. Справа № 904/6570/14За позовом Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ", м. Бердянськ, Запорізька область

до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 842 389,13 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суд від 28.08.14р. порушено провадження у справі № 904/6570/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" (далі-позивач) до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (далі-відповідач) про стягнення 842 389,13 грн. Справу призначено до розгляду на 14.10.14р.

15.09.14р. до суду від позивача, на виконання вимог п. 3 ухвали суду від 28.08.14р., надійшли докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

10.10.14р. до суду від позивача надійшло власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

13.10.14р. до суду від позивача, на виконання вимог п. 5 ухвали суду від 28.08.14р., надійшли витребувані судом документи.

14.10.14р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, але 13.10.14р. до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі повноважного представника позивача за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з тим, що повноважний представник позивача знаходиться на лікарняному і не має можливості представляти інтереси позивача.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Але 13.10.14р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з знаходженням повноважного представника відповідача 14.10.14р. в іншому судовому засіданні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу, що відбудеться о 10:45 год. та неможливістю бути присутнім у даному судовому засіданні.

Господарський суд вважає подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки:

По-перше, копію ухвали господарського суду від 28.08.14р. відповідач отримав 05.09.14р., тобто за 38 днів до початку розгляду справи по суті в судовому засіданні, яке призначено на 14.10.14р. Крім того, відповідачем не надано суду жодних обґрунтованих пояснень щодо причини невиконання вимог ухвали суду від 28.08.14р. Таким чином, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для надання суду відзиву на позов та інших витребуваних судом документів.

По-друге, відповідач відповідно до норм чинного законодавства не обмежений у виборі осіб, які будуть здійснювати його представництво в господарському суді.

По-третє, відповідач до свого клопотання про відкладення розгляду справи не додав жодних доказів в обґрунтування неможливості забезпечення явки свого повноважного представника.

Викладене є підставою для розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.

В судовому засіданні 14.10.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 132 на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати, а відповідач - прийняти та оплатити матеріали (далі-ресурси) на умовах, передбачених цим Договором.

02.06.14р. між сторонами було підписано Специфікацію № 3 до вищевказаного Договору поставки, відповідно до умов якої позивач повинен протягом 15 календарних днів від дати заявки відповідача поставити відповідачу ресурси на загальну суму 979 265,66 грн. з ПДВ, а відповідач повинен протягом 30 календарних днів від дати поставки оплатити їх.

Позивач зазначає про те, що на виконання умов вищезазначеного Договору поставки, ним було поставлено відповідачу ресурси на загальну суму 842 389,13 грн., що підтверджують видаткова накладна № РН-0000358 від 04.07.14р., податкова накладна № 20 від 04.07.14р., довіреність на отримання цінностей за вищезазначеним Договором поставки № 1018 від 04.07.14р., рахунок-фактура № 458 від 03.07.14р.

Позивач звертає увагу суду, що в порушення умов Договору поставки відповідач за поставлені ресурси не розрахувався, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 842 389,13 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 11.08.14р. та 13.08.14р. на адресу відповідача були направлені листи, відповідно до яких позивач вимагав від відповідача погашення заборгованості за Договором поставки. Як зазначає позивач, вищевказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 842 389,13 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору поставки виконав належним чином, що підтверджується видатковою накладною на поставлені ресурси, підписаною зі сторони відповідача уповноваженою особою за довіреністю на отримання матеріальних цінностей. Зазначені документи були підписані відповідачем без будь-яких зауважень. Таким чином, відповідач своїми діями у повному обсязі прийняв умови Договору поставки.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (50057, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 31550176, р/р 26009962489765 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) на користь Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" (71111, Україна, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка-Новоросійська, буд. 2/40, код ЄДРПОУ 00152359, р/р 26000013002375 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) заборгованість у розмірі 842 389,13 грн. (вісімсот сорок дві тисячі триста вісімдесят дев'ять грн. 13 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 847,78 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сорок сім грн. 78 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.10.14р.

Суддя Н.Е. Петренко