Рішення № 40897580, 07.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/6751/14 Головуючий 1 інст. - Юдін Є.О.

Справа № 635/2916/14-ц Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Кіся П.В., Кружиліної О.А.,

при секретарі - Рязановій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

09 квітня 2014 року Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (яке є правонаступником ПАО «А-Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 14 червня 2008 року між ПАО «А-Банк» та ОСОБА_1, останній 14 червня 2008 року отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банк зобов'язання за вказаним кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 картку з кредитними коштами.

У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконує, а саме не здійснює погашення заборгованості за кредитом у встановлені законом строки, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 25 лютого 2014 року становить - 21621,80 грн., з них: 2778 грн. - заборгованість за кредитом; 10513 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6825 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1005,80 грн. - штраф (процентна складова).

ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 14 червня 2008 року у розмірі 21621,80 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Представник ПАТ «АКЕНТ-БАНК» Сьомочкин О.М., у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на вищевикладене.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволені відмовити, застосувавши строки позовної давності.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2014 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 14.06.2008 року в розмірі 21621 грн. 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» сплачений судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд не звернув уваги, що право вимоги про виконання зобов'язання виникло у позивача 17 червня 2008 року, а отже позовна давність сплинула 17 червня 2011 року, до звернення з позовом - 09 квітня 2014 року. Крім того, договір та правила надання банківських послуг не містять умов, щодо збільшення позовної давності.

Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Частинами 2, 3 ст. 10, ст. 57, ч.ч. 3, 4 ст. 60, ч. 1 ст. 213, п. 2, 3 ч. 1 ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно розтлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Певний період часу, початок якого визначений календарною датою або подією, починається з наступного дня після вказаної дати або дня події, які, в свою чергу, до цього строку не включаються.

Частинами 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу.

Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до розрахунку заборгованості, що надав позивач право вимоги про виконання зобов'язання виникло у позивача 17 червня 2008 року, отже, 3-х річний строк позовної давності у спорі, що виник між сторонами, обчислюється з 17 червня 2008 року і закінчується 17 червня 2011 року.

Посилання суду на те, що договір і правила надання банківських послуг містять умови необмеженого строку позовної давності суперечать вимогам вказаного вище законодавства і п.п. 9.3, 9.4, 9.6, 9.7, 9.12 Умов і правил надання банківських послуг.

У зв'язку з викладеним висновок суду про відсутність підстав для застосування строку позовної давності є хибним.

За таких обставин, в силу п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, а саме з ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 309, 313-317, 319, 321, 322, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 253, ч. 1 ст. 254, ст. 256, ст. 257, ч. 1 ст. 260, ст. 267 Цивільного кодексу України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2014 року - скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді колегії: