Ухвала суду № 40896362, 22.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3973/14-к Головуючий у І інстанції Лисенко Вл.В.Провадження № 11-кп/780/679/14 Доповідач у 2 інстанції СеменцовКатегорія 34 22.09.2014

УХВАЛА

іменем України

18 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Семенцова Ю.В.,

суддів Капічон О.М., Гриненка О.І.,

при секретарі Похилевич О.В.,

за участю прокурора Стаховської Н.О.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12014110200000075 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, працюючого водієм ЦЗСД МО та ГШ України,

визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4931 грн. 74 коп. завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20000 грн. завданої моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь центральної районної лікарні Києво-Святошинського району за лікування потерпілої ОСОБА_3 328 грн. 56 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні № 9 за лікування потерпілої ОСОБА_3 3298 грн. 62 коп.

Вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, 10.01.2014 року близько о 22 год. 25 хв. в темний час доби ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі Київ-Бишів в межах населеного пункту с. Петрівське в напрямку с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, перевищив допустиму швидкість руху, чим порушив п. 12.4, та в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б) Правил дорожнього руху України не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив неуважність та безпечність, в порушення п. 12.1., згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та в порушення п. 12.2, згідно якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, на автодорозі Київ-Бишів 5 км+54 м, не впорався з керування та здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, де сталось зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6

Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи № 112/Д від 22.04.2014 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, забійної рани лоба; закритого перелому правої ключиці зі зміщенням уламків. Черепно-мозкова травма відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Перелом відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його загоєння необхідний термін більше 21 дня.

Пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи №94/Д від 23.04.2014 року отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому хірургічної шийки правої плечової кістки зі зміщенням уламків. Тілесне ушкодження відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його зрощення необхідно більше 21 дня.

Водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичного експерта №92/Д від 17.04.2014 року отримав тілесне ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки, забійно-рваної рани правого колінного суглобу, зазначені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Сукупність допущених ОСОБА_2 грубих порушень вимог пунктів1.3, 1.5, 2.3(б), 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вчиненою дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Не погоджуючись з вироком суду та не оспорюючи кваліфікацію злочину, але вважаючи вирок суровим, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити, виключивши з вироку застосування обвинуваченому додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік та стягнення з нього на користь ОСОБА_3 4931,74 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. Зазначає апелянт, що ОСОБА_2 працює водієм в МО України, дана робота для нього є єдиним джерелом існування, тому позбавлення права керування транспортними засобами ставить його у скрутне становище. У вироку суд зазначає, що ОСОБА_2 розкаявся у скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково відшкодував завдані збитки та є молодою людиною, тому апелянт вважає, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_2 додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Також апелянт вважає, що при вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_3 суд допустився помилки та в подвійному розмірі стягнув з ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, пояснення представника потерпілої та потерпілих, думку прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а вирок - зміні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні злочину за зазначених у вироку обставин відповідають фактичним обставинам даного провадження.

Суд першої інстанції, розглядаючи дане кримінальне провадження, правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 було взято до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття обвинуваченого, часткове відшкодування завданого збитку, позитивну характеристику. Саме з урахуванням вказаних пом'якшуючих обставин, суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України і дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Разом з тим, судом першої інстанції в повній мірі не було враховано особу винного, який працює водієм, для якого дана робота є єдиним джерелом існування.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про можливість пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання та незастосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

До закінчення апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник відмовилися від апеляційної скарги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4931 грн. 74 коп. матеріальної шкоди, тому колегія суддів не переглядає вирок в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 1 ст. 286 КК України до двох років обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком один рік.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Головуючий

Судді