14.10.2014 Єдиний унікальний номер 205/5391/13-ц
2п/205/137/14
УХВАЛА
про залишення заяв про перегляд заочного рішення без задоволення
14 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2013 року, ухваленому по справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги було задоволені частково, а саме: було вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 139.980.08.04 від 17.06.2008 року у загальному розмірі 335 792 (триста тридцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 61 коп. та стягнуто судовій збір у розмірі 1 679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. із кожного відповідача окремо.
27 липня 2014 року відповідачі звернулися до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вони не отримували повідомлення суду про дату розгляду справи, тому не могли з'явитися та приймати участь у розгляді справи, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалене заочне рішення та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
У судовому засіданні заявники просили суд скасувати означене заочне рішення з підстав зазначених у заявах про перегляд заочного рішення, та з посиланням на обставину припинення зобов'язань за кредитним договором внаслідок знищення предмету застави, та не виконання страховою компанією «Княжна» своїх зобов'язань щодо сплати кредитору, як вигодонабувачу, сум страхового відшкодування.
Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи викладені в заявах про перегляд заочного рішення, суд доходить висновку, що такі заяви слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. 232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: 1) відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. За змістом вказаної процесуальної норми закону одночасна наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Щодо належного повідомлення відповідачів по справі про день та час розгляду справи по суті.
Згідно із вимогами ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судові повістки надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M"), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.
Згідно з п.п. 92, 99 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендовані листи підлягають доставці додому. Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду даної цивільної справи по суті відповідачі були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. Вказана обставина підтверджується повідомленням адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС УДМС України у Дніпропетровській області (а.с. 42-43). Означена адреса для листування також була зазначена відповідачами в заяві про перегляд заочного рішення.
З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що судом першої інстанції на вказану адресу відповідачам було надсилались поштою рекомендованим листом із повідомленнями відповідні судові повістки, і саме за такою адресою відповідачами були отримані означені поштові відправлення, що підтверджується повідомленням підприємства поштового зв'язку про вручення такого поштового відправлення (а.с. 39-41, 53).
За вказаних обставин суд вважає, що судом першої інстанції були вжиті усі можливі та передбачені процесуальним законодавством засоби щодо повідомлення відповідачів про день та час розгляду даної цивільної справи по суті, і відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи по суті.
У відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Щодо надання стороною відповідача доказів, що мали б істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд зауважує з цього приводу, що відповідачі у заявах про перегляд заочного рішення не зазначили жодного конкретного доказу і заперечення стосовно обставин викладених в позові. Також під час розгляду даної заяви по суті відповідачі не надали будь-яких належних та допустимих доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно із ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до змісту ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що означені вимоги процесуального закону відповідачами виконані не були, адже у своїх заявах про скасування заочного рішення вони обмежилися лише загальною і неконкретизованою тезою щодо начебто позбавлення судом відповідачів подати свої докази та заперечення на позов. Таке твердження відповідачів, без зазначення конкретних доказів та змісту його заперечень на позов, не може бути розцінене судом як надання доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.
Посилання відповідачів на ту обставину, що фактично зобов'язання за кредитним договором припинилися через знищення предмету застави внаслідок пожежі на автомайданчику, суд не може взяти до уваги. Суд зауважує, що за правилом, встановленим у ст. 580 ЦКУ, ризик знищення предмету застави несе його власник (якщо інше не передбачено договором або законом). При цьому, матеріальне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із знищенням предмету застави. Суд зазначає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604- 609 ЦК України, в яких, як і в самому кредитному договорі, не передбачено такої підстави припинення зобов'язання, як знищення предмету застави, та не виконання страховиком свого обов'язку щодо перерахування страхової винагороди кредитору, як вигода набувачу за договором.
Стосовно тез відповідачів щодо відсутності доказів правонаступництва ТОВ «Кредикс Фінанс» прав кредитора за кредитним договором, то такі доводи спростовуються матеріалами даної цивільної справи, зокрема договором про відступлення права вимог № 7 від 26.09.2011 року (а.с. 9-11).
Окрім цього, суд вказує, що відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а відтак посилання відповідачів на неможливість виконання ними умов кредитного договору через фінансову неспроможність не можуть бути підставою для припинення договірних правовідносин.
Будь-яких доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором суду також не надано, а безпосередньо сторонами сума такої заборгованості та розмір її складників (заборгованість по тілу кредиту та відсотках, розміру пені тощо) не оспорювались.
Вищевикладені обставини та вимоги процесуального закону у їх сукупності є підставою для залишення вказаних заяв про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 231 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.
2. Роз'яснити заявникам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали про залишення заяв про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
Суддя: Д.В. Мовчан
Судове рішення № 40893892, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 14.10.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/5391/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: