ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2014 р.
Справа № 923/454/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання – В.С. Полінецькій,
представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Малого комунального підприємства "Водограй"
на рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2014р.
у справі № 923/454/14
за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Малого комунального підприємства "Водограй"
про стягнення 12 000,00 грн. пені,
встановив:
Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось з позовом до Малого комунального підприємства "Водограй" з вимогами про стягнення з відповідача 12 000,00 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який був накладений на відповідача рішенням від 18.10.2011р. № 68/П-1 Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.06.2014р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі . Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було правомірно нараховано пеню за 458 днів прострочення сплати 12 000,00 грн. штрафу. В рішенні суд першої інстанції керувався нормами ч.5 ст.56, ч.4 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Не погодившись з рішенням суду, мале комунальне підприємство "Водограй" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати як незаконне, у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано того факту, що вказаний штраф у розмірі 12 000,00 грн. фактично сплачений відповідачем п'ятьма платежами (платіжне доручення на 1000,00 грн №33 від 27.01.2014р., 3000,00 грн. платіжним дорученням №52 від 10.02.2014р., 3000,00 грн. платіжним дорученням №79 від 21.02.2014р., 2000,00 грн. платіжним дорученням №95 від 06.03.2014р., та 3000,00 грн. платіжним дорученням №139 від 26.03.2014р.). Тобто, на момент заявлення позову відповідач сплатив штрафні санкції в повному розмірі та не мав перед позивачем будь-яких невиконаних зобов'язань.
У відзиві на апеляційну скаргу Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просило рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2014р. залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення, зазначивши, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, судом враховано всі фактичні обставини справи та вірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права.
Електронною поштою до суду апеляційної інстанції від МПП "Водограй" надійшла заява від 07.10.2014р. про розгляд справи без участі його представника.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Адміністративною колегією Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", прийнято рішення № 68/П-1 за результатами розгляду справи № 42/1-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (а.с.12-15).
Відповідно до п. 1 резолютивної частини цього рішення визнано, що мале комунальне підприємство "Водограй" займає монопольне становище на ринках централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в межах власних діючих мереж у смт Білозерка з часткою 100 відсотків.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відповідач, надаючи населенню послуги централізованого водопостачання та водовідведення за договорами, умовами яких встановлено точки розподілу, в яких послуги передаються від виконавця споживачеві всупереч пункту 22 Типового договору (Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630), та надаючи іншим споживачам послуги централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до договорів, положення яких передбачають право відповідача припиняти надання послуг у разі невиконання споживачами умов договорів, що суперечить вимогам чинних законів та галузевих нормативно-правових актів, вчинив порушення, передбачене п. 2 ст. 50, ч. 1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які б були неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно з п. 2.1. резолютивної частини рішення від 18.10.2011р. №68/П-1 Херсонським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за вчинення цього порушення на відповідача накладений штраф у розмірі 12 000,00 грн.
Для виконання вищевказаного рішення Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України супровідним листом від 01.11.2011р. надіслало відповідачеві копію рішення №68/П-1 для його виконання у добровільному порядку. Даний лист отриманий відповідачем 02.11.2011р.За текстом вказаного супровідного листа відповідача повідомлено про порядок сплати штрафу до Державного бюджету, про передбачений ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обов’язок відповідача надати Херсонському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України докази сплати штрафу та про нарахування пені у разі несплати штрафу у встановлений строк у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення сплати штрафу (а.с.16).
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Згідно з ч. 6 цієї ж статті даного Закону за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату штрафу. Згідно з ч. 8 цієї ж статті даного Закону встановлений обов'язок суб’єкта господарювання протягом п’яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.
Тобто, в даному випадку двомісячний строк добровільної сплати штрафу сплив 03.01.2012р. включно, так як рішення адмінколегії відповідач отримав 02.11.2011р, що вбачається з матеріалів справи.
Не погодившись із вищевказаним рішенням адмінколегії, відповідач, відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" оскаржив його до господарського суду Херсонської області. За цим позовом ухвалою суду від 21.12.2011р. було порушено провадження у справі № 5024/2476/2011. За результатами розгляду справи №5024/2476/2011, рішенням від 03.02.2012р. господарського суду Херсонської області позов задоволено частково, скасовано рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині висновку за його мотивувальною частиною про надання мале комунальне підприємство "Водограй" послуг централізованого водопостачання та водовідведення бюджетним установам, іншим споживачам за завищеними тарифами у період з 01.06.2009р. по 31.12.2009р., а в решті позову відмовлено.
В подальшому мале комунальне підприємство "Водограй" оскаржило це рішення до Одеського апеляційного господарського суду, ухвалою якого від 27.02.2012р. апеляційну скаргу мале комунальне підприємство "Водограй" було прийнято до провадження. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. підтверджено законність та обґрунтованість рішення господарського суду Херсонської області від 03.02.2012р. по справі № 5024/2476/2011. Мале комунальне підприємство "Водограй" оскаржило дану постанову апеляційного господарського суду до Вищого господарського суду України, ухвалою якого від 27.06.2012р. касаційну скаргу малого комунального підприємства "Водограй" було прийнято до розгляду. Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2012р. скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 03.02.2012р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. у справі № 5024/2476/2011, передано вказану справу на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.07.2012р. розпочато новий розгляд справи справі № 5024/2476/2011, за результатами якого позов задоволено частково. Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.09.2012р. визнано частково недійсними п.2 і п.4 та повністю недійсними п.3 і п. 3.1 резолютивної частини рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. В решті позову відмовлено.
Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України оскаржило рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду, ухвалою якого від 22.10.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду від 18.09.2012р. змінено: у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Мале комунальне підприємство "Водограй" оскаржило дану постанову до Вищого господарського суду України, ухвалою якого від 04.06.2013р. відповідну касаційну скаргу малого комунального підприємства "Водограй" було прийнято до розгляду. Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013р. скаргу задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. змінено, а саме: скасовано постанову апеляційного господарського суду в частині відмови малому комунальному підприємству "Водограй" у задоволенні позову стосовно визнання недійсними п. 3 та п. 3.1. резолютивної частини рішення та частково - щодо проведення перерахунку згідно п. 4 резолютивної частини рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Таким чином, рішення адмінколегії №68/П-1 в результаті його неодноразового оскарження і розгляду в судах різних інстанцій залишилось частково дійсним, в тому числі підпункт 2.1 рішення, у відповідності до якого на мале комунальне підприємство "Водограй" накладено штраф у сумі 12 000,00 грн.
Отже, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Херсонської області про правомірність накладення на відповідача штрафу у розмірі 12 000,00 грн.
Твердження апелянта про відсутність підстав для нарахування йому пені у зв'язку із несвоєчасною сплатою штрафу, спростовується наступним.
21.01.2014р. Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надіслало відповідачеві листа № 8-1/123, згідно з яким запропонувало надати докази сплати штрафу, який був накладений на відповідача згідно п.2.1. резолютивної частини рішення (а.с.50)
Відповідач листом від 27.01.2014р. № 43, повідомив територіальне відділення про здійснення платежу у сумі 1 000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 27.01.2014р. № 33 на часткову сплату вказаного штрафу, а також, звернувся до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з клопотанням про розстрочення сплати штрафу на 12 місяців (а.с.51).
Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України відмовило у задоволенні даного клопотання відповідача, що слідує з листа від 30.01.2014р. № 8-1/179 (а.с.53).
Вказаний штраф у розмірі 12 000,00 грн. фактично сплачений відповідачем п’ятьма платежами наступним чином: 1000,00 грн. платіжним дорученням № 33 від 27.01.2014р., 3000,00 грн. платіжним дорученням № 52 від 10.02.2014р., 3 000,00 грн. платіжним дорученням № 79 від 21.02.2014р, 2 000,00 грн. платіжним дорученням № 95 від 06.03.2014р. та 3 000,00 грн. платіжним дорученням № 139 від 26.03.2014р (а.с.52, 55, 57, 59, 60).
Тобто, відповідач сплатив штраф за рішенням адмінколегії з простроченням , що підтверджується матеріалами справи та не спростовано доводами апеляційної скарги.
Згідно ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення; порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з ч. 1 ст. 48 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення господарського суду.
У пункті 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Отже, законодавець передбачив зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, а не за результатами такого розгляду чи перегляду справи.
Враховуючи, що штраф був сплачений через 458 днів, з яких 268 днів справа розглядалася в судах різних інстанцій (в господарському суді Херсонської області з 21.11.2011р. по 03.02.2012р.-74 дні, в Одеському апеляційному господарському суді з 27.02.2012р. по 14.03.2012р.-17 днів, у Вищому господарському суду України з 27.06.2012р. по 10.07.2012р.-14 днів, в господарському суді Херсонської області з 26.07.2012р. по 18.09.2012р.-56 днів, в Одеському апеляційному господарському суді з 22.10.2012р. по 08.01.2013р.-79 днів, у Вищому господарському суду України з 04.06.2013р. по 02.07.2013р.-28 днів,) апеляційна інстанція дійшла висновку, що прострочення відповідачем сплати штрафу мало місце, а тому відповідачу правомірно нараховано пеню за це порушення.
Таким чином, суд першої інстанції вірно розрахував строк, на який було зупинено нарахування пені, у зв'язку з чим дійшов правомірного висновку, що двомісячний строк для сплати штрафу сплив, а тому задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд –
постановив:
Рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2014р. у справі №923/454/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран
Суддя В.Б. Туренко
Судове рішення № 40893052, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 09.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 923/454/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: