Ухвала суду № 40892386, 06.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 р. Справа № 876/6896/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Продекспорт» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 року у справі за позовом Заступника прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Продекспорт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ :

Прокурор в інтересах держави в особі Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 26.05.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Продекспорт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 19352,41 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням ПП «Продекспорт» просить постанову скасувати, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ПП «Продекспорт» у встановленому законом порядку зареєстроване у Тернопільському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як роботодавець - юридична особа, що використовує найману працю, в якій за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб.

27.02.2014 року ПП «Продекспорт» подало до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, за даними якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік у відповідача становила 41 особу, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 1 особа, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 2 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2013 році склала 19185,37 грн., сума адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році становить 19185,37 грн.

Судом встановлено, що ПП «Продекспорт» у 2013 році не інформувало Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів (форма № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»), (форма № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу»), а тому особи з обмеженими фізичними можливостями на дане підприємство не направлялись, що підтверджується листами Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 07.05.2014 року № 04/58/2610, від 11.06.2014 року № 08/3360.

Відповідно до розрахунку заборгованості ПП «Продекспорт» перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів сума адміністративно-господарських санкцій становить 19185,37 грн., за період з 16.04.2014 року по 14.05.2014 року за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій нараховано пеню, виходячи із розміру 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, у розмірі 167,04 грн.. Загальна сума заборгованості склала 19352,41 грн.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року, № 875-XII з змінами і доповненнями (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Положеннями статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 року № 70 (далі - постанова КМ України № 70) інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» 05.07.2012 року № 5067-VI, чинного з 01.01.2013 року, роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Форма звітності та інструкції щодо їх заповнення були затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за № 1534/11814, який діяв до 11.07.2013 року. Відповідно до загальних положень Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків. При цьому, у графі 15 звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) інвалідів.

Як вбачається з обставин справи, відповідач у 2013 році за нормативом робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен був створити два робочих місця та повідомити у випадку не зайняття їх інвалідами Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про наявність таких вакантних місць для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями. У відповідача протягом 2013 року фактично згідно з даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів працював один.

Відповідно до інформації Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 07.05.2014 року № 04/58/2610, від 11.06.2014 року № 08/3360 та копій трьох звітів ПП «Продекспорт» № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» від 13.06.2013 року та № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» від 02.09.2013 року, 04.11.2013 року, поданих підприємством до центру зайнятості, відповідач жодного разу не повідомляв місцевий центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, зазначена звітність містить інформацію про наявність вакансій станом на 13.06.2013 року, 04.11.2013 року за посадою адміністратора, станом на 02.09.2013 року - завідувача господарством, проте відсутні будь-які відомості у відповідних графах 15 звіту про наявність вакансій № 3-ПН та пункті 3 інформації про попит на робочу силу № 3-ПН, в яких наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) інвалідів.

Оскільки ПП «Продекспорт» не виконало покладений на нього чинним законодавством обов'язок по створенню одного робочого місця для працевлаштування інваліда та інформування відповідних органів, які займаються працевлаштуванням, що позбавило можливості прийняти міри по направленню для працевлаштування осіб, з обмеженими фізичними особами на підприємство суд погоджується про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій. Матеріалами справи підтверджено, що в даному випадку відповідач не вжив жодних заходів, передбачених Законом № 875-ХІІ, для працевлаштування інвалідів, тобто має місце склад правопорушення, відтак, суб'єкт господарювання повинен нести відповідальність, встановлену законом.

Вказана правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 09.07.2013 року (справа № 21-200а13), 19.11.2013 року (справа № 21-397а13), 28.01.2014 року (справа № 21-476а13), 27.05.2014 року (справа № 21-119а14) яка в силу вимог частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Наведені вище вимоги нормативно-правових актів та встановлені судом першої інстанції обставини справи спростовують доводи апеляційної скарги та підтверджують наявність підстав для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Продекспорт» - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 року у справі № 819/1045/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар