Ухвала суду № 40890799, 06.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 р. Справа № 876/13530/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. по справі № 803/2065/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області звернулося в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень-вересень 2013 року в сумі 532 837, 60грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень-вересень 2013 року в розмірі 532 897 грн.60 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство «Ковельсільмаш» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. по справі № 803/2065/13-а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що даний спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, в межах справи про банкрутство ПАТ«Ковельсільмаш».

Сторони будучи повідомленими про час та місце розгляду справи явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, а тому спір розглянуто в письмовому провадженні, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Ковельсільмаш» 25.10.1991 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Ковельської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.01.2010 року за №199057/6 і є платником страхових внесків на соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Об'єктом сплати для платника зазначеного збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вказана заборгованість по витратах пенсійного органу з виплати і доставки пільгових пенсій за списком №2 працівникам товариства, яка підлягає відшкодуванню, становить 532 897,60 грн. та підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та довідкою розрахунком про встановлення заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області, якими відповідачу визначено до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 2.

Із наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вересень-серпень 2013 року, вбачається, що позивачем було повідомлено ПАТ «Ковельсільмаш» про дану заборгованість, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Однак, вказана заборгованість приватним «Ковельсільмаш» не відшкодована.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також, статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Разом з тим, відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді господарського суду Волинської області від 02 січня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Ковельсільмаш".

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з доводами апелянта, що даний спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства виходячи з наступного.

У зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-УІ "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначений Закон викладено у новій редакції. Закон набрав чинності 19 січня 2013 року (за винятком окремих його положень). З набранням чинності 19 січня 2013 року Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-УІ були внесені зміни до статей 12, 16 ГПК України та статей 3, 17 КАС України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" статтю 12 ГПК доповнено пунктом 7, яким визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 року № 5405-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнено пунктом 1-1, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) даної справи слід враховувати вказані норми закону та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо таку ухвалу постановлено після 19 січня 2013 року. Справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19 січня 2013 року, не впливають на визначення юрисдикції справ про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, і їх слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, оскільки провадження в справі про банкрутство ПАТ "Ковельсільмаш" порушено 02 січня 2013 року, тобто за процедурою, яка діяла до 19 січня 2013 року, а тому розгляд цієї справи повинен здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.160, ст.ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. по справі № 803/2065/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський