Ухвала суду № 40887086, 14.10.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/12300/13-ц Провадження № 22-ц/795/2073/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Лямзіна Н. Ю. Доповідач - Шарапова О. Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л.суддів:Страшного М.М., Литвиненко І.В.при секретарі:Позняк О.М.за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги у сфері теплопостачання,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2014 року позовні вимоги задоволені.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Апелянт посилається на те, що у висновку експерта зазначається, що вартість та кількість теплової енергії на опалення місць загального користування, що опалювалась, сплаченої та використаної ОСОБА_5 не відповідає вартості та кількості теплової енергії на опалення місць загального користування, нарахованій ПАТ «Облтеплокомуненерго»; у самому висновку зазначено якими формулами необхідно користуватися при розрахунку використаної теплової енергії на опалення місць загального користування. Апелянт вказує на те, що позивач не надав жодного підтвердження про виникнення заборгованості за надані послуги. Апелянт зазначає , що позивач не проводить робіт по пошуку витоку теплової енергії, а намагається свої витрати покласти на споживачів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 і є споживачем послуг, які надає ПАТ «Облтеплокомуненерго». Будинок 155 по проспекту Перемоги в місті Чернігові обладнано будинковим лічильником теплової енергії, квартира позивача обладнана квартирним лічильником теплової енергії. 03 травня 2006 року між сторонами був укладений договір про надання послуг з центрального опалення та водо нагрівання.

ПАТ «Облтеплокомуненерго» провело перерозподіл фактичних витрат теплової енергії за показниками будинкового теплового лічильника за період з жовтня 2010 року по липень 2013 року на місця загального користування. Згідно з вказаним перерозподілом відповідачці було донараховано до сплати 1016 грн. 81 коп..

В ході розгляду справи представник позивача пояснила, що нарахування на місця загального користування має проводитися з урахуванням того, що із загальних витрат теплової енергії на центральне опалення цілого будинку вираховуються витрати по опаленню квартир з індивідуальними приладами обліку тепла, вираховуються витрати по опаленню квартир без індивідуальних приладів обліку тепла ( де нарахування проводиться за нормами споживання), а решта є витратами на опалення місць загального користування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ «Облтеплокомуненерго» обґрунтовано провело перерозподіл фактичних витрат теплової енергії за показниками загальнобудинкового теплового лічильника за період з жовтня 2010 року по липень 2013 року на місця загального користування; та обставина, що такий перерозподіл проведений після оплати квитанції за надані послуги, не свідчить про його необґрунтованість, оскільки нарахування за опалення місць загального користування у спірний період було заниженим і донарахування за фактично спожиті послуги проведене в межах строку позовної давності.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 Правил надання послуг центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування.

Відповідно до п. 2.1.3 Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Мінбуду № 359 від 31 жовтня 2006 року якщо системою будинкового обліку не передбачено окремого обліку теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування, але передбачено теплолічильники в кожного споживача та загальнобудинковой комерційний облік теплоти, кількість теплової енергії на опалення місць загального користування визначається як різниця між кількістю теплової енергії на опалення будинку та загальною кількістю теплової енергії на опалення всіх інших приміщень.

Відповідно до п. 2.4 Рекомендацій щодо застосування Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 47 від 22 лютого 2008 року, у разі часткового оснащення приміщень споживачів приладами обліку теплової енергії та відсутності приладів обліку теплової енергії на місця загального користування витрати теплової енергії на опалення місць загального користування визначаються розрахунковим методом за відповідною формулою. При цьому загальна витрата теплової енергії на центральне опалення будинку згідно з показаннями загальнобудинкового приладу комерційного обліку теплової енергії складається з витрат теплової енергії на опалення приміщень споживачів з відсутніми приладами обліку теплової енергії + витрати теплової енергії на опалення приміщень споживачів з встановленими приладами обліку теплової енергії + кількість теплової енергії на опалення місць загального користування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачці проведений перерозподіл фактичних витрат теплової енергії за показниками загальнобудинкового теплового лічильника за період з жовтня 2010 року по липень 2013 року на місця загального користування на підставі актів зняття показників загальнобудинкового приладу обліку витрат теплової енергії. ( а.с.12-25, 111-119).

За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з урахуванням п. 2.4 Рекомендацій щодо застосування Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 47 від 22 лютого 2008 року, за наявності загально будинкового лічильника теплової енергії та в разі часткового оснащення приміщень споживачів приладами обліку теплової енергії, витрати теплової енергії на опалення місць загального користування визначаються як різниця між загальною витратою теплової енергії на центральне опалення будинку згідно з показаннями загальнобудинкового приладу комерційного обліку теплової енергії та витратами теплової енергії на опалення приміщень споживачів як з встановленими приладами обліку теплової енергії, так і з відсутніми приладами обліку теплової енергії ( де нарахування проводиться за нормами споживання), а тому ПАТ «Облтеплокомуненерго» обґрунтовано провело перерозподіл фактичних витрат теплової енергії за показниками загальнобудинкового теплового лічильника за період з жовтня 2010 року по липень 2013 року на місця загального користування і такий перерозподіл проведений в межах строку позовної давності.

Доводи апелянта про те, що у висновку експерта зазначається, що вартість та кількість теплової енергії на опалення місць загального користування, що опалювалась, сплаченої та використаної ОСОБА_5 не відповідає вартості та кількості теплової енергії на опалення місць загального користування, нарахованій ПАТ «Облтеплокомуненерго»; у самому висновку зазначено якими формулами необхідно користуватися при розрахунку використаної теплової енергії на опалення місць загального користування, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки експерт у висновку зазначає лише ймовірну кількість використаної теплової енергії та ймовірну вартість використаної теплової енергії, тобто висновок експерта має припущення, на яких не може ґрунтуватися судове рішення. Крім того, ПАТ «Облтеплокомуненерго» на підставі п. 2.4 Рекомендацій щодо застосування Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, провело перерозподіл фактичних витрат теплової енергії за показниками загальнобудинкового теплового лічильника, а тому суд першої інстанції вірно оцінив висновок експерта.

Доводи апелянта про те, що позивач не надав жодного підтвердження про виникнення заборгованості за надані послуги, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи спростовуються актами зняття показників загальнобудинкового приладу обліку витрат теплової енергії та проведеним позивачем розрахунком.

Доводи апелянта про те, що позивач не проводить робіт по пошуку витоку теплової енергії, а намагається свої витрати покласти на споживачів, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про наявність витоку теплової енергії, її кількість та вартість.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2014 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: