Ухвала суду № 40886796, 14.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3138/14-к 14.10.2014 14.10.2014 14.10.2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Дзюби Ф.С. Чернявського А.С. Чебанової-Губарєвої Н.В.,

за участю секретаря Ястреби С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2014 року, яким

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бессарабка республіки Молдови, проживає в АДРЕСА_1,

визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурори - Іванов А.О., Точкан В.М.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.08.2014 р. та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 просить скасувати вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.08.2014 р. і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбута частина покарання за вироком Центрального районного

Провадження № 11-кп/784/602/14 Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України

Головуючий першої інстанції Олефір М.В.

Доповідач апеляційної інстанції Чебанова-Губарєва Н.В

суду м. Миколаєва від 17.03.2014 р. та остаточно призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі

На користь держави з ОСОБА_4 стягнено витрати за проведення експертизи в сумі 196,56 грн.

Узагальнені доводи обвинуваченого ОСОБА_4

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 зазначає, що в ході судового слідства та в суді першої інстанції він не в повній мірі розумів, що відбувалось, оскільки погано розуміє українську мову та йому не надавався захисник та перекладач.

Свою провину він не визнає та стверджує, що 23.03.2014 р. увечері на автомобілі «Форд Сієра» він під'їхав до стоянки автомобілів по вул. Новозаводській з наміром придбати зерно. Біля автомобіля «Івеко» зустрів чоловіка, який запропонував йому придбати два запасних колеса за 2 000 грн. на що він погодився. Заплативши за колеса, він почав їх завантажувати до свого автомобілю, але був затриманий працівниками міліції. Його поясненням про те, що він колеса придбав, працівники міліції не повірили.

Також ОСОБА_4 вказує на те, що у вироку зазначено, що він з викраденим майном залишив місце події та в подальшому розпорядився ним за власним розсудом, але насправді він нікуди не від'їжджав від місця події, а друге колесо від вантажівки він та ще декілька працівників міліції завантажили до автомобілю.

Узагальнені доводи потерпілого ОСОБА_5

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 зазначає, що про крадіжку коліс йому стало відомо вранці 24.03.2014 р. Того ж дня він застав свого батька ОСОБА_7 в нетверезому стані в салоні вантажівки, який сказав, що не бачив крадіжки, оскільки спав. В подальшому батько під час сварки сказав йому, що запасні колеса від вантажівки він комусь продав і їх ніхто не викрадав.

Про цей факт він хотів розповісти в суді, але справу розглянули за його відсутністю без повідомлення про час та дату розгляду.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

23.03.2014 р. в період часу з 23 год. 30 хв. ОСОБА_4, діючи повторно, знаходячись по АДРЕСА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна із автомобіля марки «Івеко», реєстраційний номер знак НОМЕР_1, таємно викрав належні ОСОБА_5 дві автомобільні шини та два автомобільних диска від вантажного автомобіля на загальну суму 14 000 грн., після чого з викраденим майном залишив місце події та в подальшому розпорядився ним за власним розсудом.

Дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Заслухавши доповідь судді, прокурорів, які висловили думку про необхідність скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв'язку з виявленим істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 в апеляційних скаргах посилаються на не відповідність висновків, викладених у вироку суду, фактичним обставинам справи, крім того, останній стверджує, що його позбавили участі в судовому засіданні, не повідомивши про час розгляду справи.

Апеляційний суд позбавлений можливості переглянути судове рішення суду першої інстанції та перевірити обґрунтованість доводів апелянтів, виходячи з наступного.

Під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 повідомленням від 06.05.2014 р. був сповіщений про підготовче засідання 07.05.2014 р. (а. п. 12), і, 07.05.2014 р. (а. п. 17) ОСОБА_5 був викликаний на 16.05.2014 р., але даних про отримання ним виклику, матеріали провадження не містять.

Справа призначалась до слухання неодноразово - 16.05.2014 р., 28.05.2014 р., 12.06.2014 р., 24.06.2014 р., 02.07.2014 р., 07.07.2014 р., відкладалась у зв'язку з неявкою у судове засідання обвинуваченого і 07.07.2014 р. він був оголошений в розшук.

Наступне судове засідання відбулося після розшуку обвинуваченого, але потерпілий про це не повідомлявся. Як не повідомлявся і про слухання справи 28.05.2014 р., 12.06.2014 р., 24.06.2014 р., 02.07.2014 р., 07.07.2014 р.

Наведене свідчить про те, що судом виклики потерпілого в судові засідання, в передбачений законний спосіб, не здійснювались, розгляд справи відбувався у відсутності потерпілого, що призвело до порушення його права, на що, зокрема, вказує потерпілий в своєї апеляційній скарзі і, що є відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції і, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України - для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, оскаржуваний вирок підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та необхідністю призначення нового розгляду в суді першої інстанції в іншому складі суду для здійснення нового судового провадження згідно з вимогами розділу ІV КПК України, як це передбачено ст. 416 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційні скарги, в яких порушується питання про скасування вироку, потерпілого ОСОБА_5 - підлягає задоволенню, а обвинуваченого ОСОБА_4 - підлягає частковому задоволенню, і, оскільки вирок підлягає скасуванню з процесуальних підстав, апеляційним судом доводи обвинуваченого стосовно доведеності його обвинувачення не перевіряються.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 412, 415, 416, 424, 532 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 задовольнити, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2014 року відносно ОСОБА_4 - скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

_____ _____ ______

Дзюба Ф.С. Чернявський А.С. Чебанова-Губарєва Н.В.