Постанова № 40886719, 15.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 вересня 2014 року 11 год. 19 хв. № 826/10138/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 15 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 14 липня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент" (далі - позивач) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 26 червня 2014 року №167/14/1/7126-88/2606/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем із порушенням норм законодавства.

Ухвалою суду від 31 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 11 серпня 2014 року та протягом судового розгляду справи.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено позапланову перевірку будівництва позивачем житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом на вулиці Кіровоградській, 70 у місті Києві (далі - об'єкт будівництва), за результатами якої 16 червня 2014 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - акт перевірки).

У ході перевірки відповідачем виявлено, що позивачем зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва об'єкта будівництва від 08 травня 2014 року № КВ 083141280258. Листом державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи" від 23 квітня 2014 року № 709, який зареєстрований відповідачем 20 травня 2014 року за № 7/26-2005/25, повідомлено, що об'єкт будівництва має бути віднесений до V категорії складності. У зв'язку з викладеним, вбачаються ознаки порушення містобудівного законодавства в частині заниження категорії складності об'єкта будівництва та виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, що є порушенням ч. 8 ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Будівельні роботи тривають.

На підставі акту перевірки, 16 червня 2014 року відповідачем складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, яким зупинено виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва починаючи із 16 червня 2014 року, а також зобов'язано позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва у строк до 26 червня 2014 року, про що відповідача повідомити також у строк до 26 червня 2014 року.

Крім того, 16 червня 2014 року відповідачем оформлено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про вказане правопорушення призначено на 26 червня 2014 року.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 26 червня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 1096200,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно зі ст.ст. 1, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції", утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції, зокрема, інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Відповідно до п.п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позапланову перевірку об'єкта будівництва проведено на підставі вимоги прокуратури міста Києва.

Зокрема, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії вимоги прокуратури міста Києва від 16 травня 2014 року № 07/1/5-1189-14, до прокуратури міста Києва надійшло звернення народного депутата України про порушення містобудівного та земельного законодавства на території міста Києва та з інших питань.

Вказане звернення прокуратурою міста Києва направлено за належністю відповідачу. При цьому, зазначено про необхідність у строк до 22 травня 2014 року надати прокуратурі міста Києва ґрунтовну інформацію та засвідчені копії матеріалів перевірок додержання вимог містобудівного законодавства у діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють/здійснювали будівельні роботи на ділянках за адресами, вказаними у зверненні народного депутата України, проведених відповідачем протягом 2010-2014 років, із відповідними додатками. Також зазначено про необхідність повідомлення прокуратури міста Києва про те, чи не допущено відхилення від проектної документації у процесі будівництва/реконструкції зазначених у зверненні народного депутата України об'єктів будівництва та при введені їх в експлуатацію.

Згідно зі зверненням народного депутата України від 14 травня 2014 року № 362/52-к, необхідним є проведення перевірки дотримання вимог законодавства, зокрема, за адресою: місто Київ, вулиця Кіровоградська, 70 (товариством з обмеженою відповідальністю "Кійжитло" зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 05 березня 2013 року № КВ 083130640135, наказом відповідача від 14 січня 2014 року № 1/1 "д" реєстрацію вказаної декларації скасовано).

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваної постанови суд зазначає наступне.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 08 травня 2014 року за № КВ 083141280258 відповідачем зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва (далі - декларація).

Відповідно до інформації, зазначеної у декларації, об'єкт будівництва віднесено до ІІІ категорії складності.

Поряд з цим, як з'ясовано у ході перевірки позивача, об'єкт будівництва має бути віднесений до V категорії складності.

Зокрема, згідно з листом державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи" від 23 квітня 2014 року № 709, житловий комплекс "Совські ставки" (місто Київ, вулиця Кіровоградська, 70) складається з чотирьох 25-поверхових житлових будинків із загальною кількістю квартир - 920 (по 8-11 квартир на поверсі). У кожному будинку запроектовані однокімнатні квартири площею 30,5-43 кв.м., двокімнатні - 49-75 кв.м., трикімнатні - 98-100 кв.м.

Виходячи із загальної кількості квартир, а також архітектурно-планувальних рішень, об'єкт будівництва має бути віднесений до V категорії складності. Проте, на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України в розділі "Дозвільні документи" міститься інформація про зареєстровану декларацію.

Слід зазначити, що наказом відповідача від 19 червня 2014 року № 30 "д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" скасовано реєстрацію декларації.

Стосовно визначення категорії складності об'єкта у будівництва суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

У постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року 21-433а13 зазначено, що аналіз приписів ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у системному зв'язку з іншими нормами цього Закону та Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, дає підстави для висновку, що встановлено загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках же, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

До повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення.

Визначення категорії складності об'єкта будівництва за відсутності проектної документації, у якій би було зазначено відповідну категорію, не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу.

Тобто, територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції України наділені повноваженнями на віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності.

Згідно з ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п.п. 2, 18, 23, 30, 33 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.

До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 1 червня 2012 р. (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

У разі коли право на будівництво об'єкта будівництва передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), дозвіл підлягає переоформленню Інспекцією, яка видала такий дозвіл.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Замовник відповідає згідно із законом за порушення вимог, визначених цим Порядком.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що будівельні роботи на об'єкті будівництва, віднесеного до V категорії складності, можуть проводитися після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Доказів, які б свідчили про наявність у позивача вказаного дозволу, у ході судового розгляду справи представниками позивача не надано, у зв'язку з чим суд, враховуючи вище викладені норми та обставини, прийшов до висновку про правильність висновків відповідача щодо порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

При цьому, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент".

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент" (ідентифікаційний код 34817336) решту судового збору у розмірі 4311,72 грн. (Чотири тисячі триста одинадцять гривень сімдесят дві копійки) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 22 вересня 2014 року