Ухвала суду № 40885642, 05.06.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2327/14-к

Провадження № 1-кп/175/86/14

Ухвала

Іменем України

05 червня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Перепелиці Я.С.,

за участю прокурора Ключка М.Л.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні у смт. Ювілейне обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12012040440000001 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307. ч.2 ст.309 КК України,

встановив:

В ході підготовчого судового засідання стороною обвинувачення заявлені клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, обґрунтовуючи це ризиками, передбаченими ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження йому строку тримання під вартою та заявив клопотання про заміну запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: особисте зобов'язання.

Заслухав думку прокурора, та обвинуваченого, суд доходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною другої цієї статті передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу (ч.3 ст.331 КПК України).

За приписом ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів дізнання та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.

Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 09.04.2014 року було продовжено запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, який спливає 07.06.2014 року.

Враховуючи, що з об'єктивних причин, які не залежать від суду, розгляд справи не може бути закінчений до спливу строку запобіжного заходу, тобто до 07 червня 2014 року, суд, виходячи з мети і підстав застосування запобіжного заходу, з урахуванням ризиків, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу, які не зменшилися, вважає клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на особисте зобовязання, не підлягаючим задоволенню і приходить до висновку про необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.331, 350, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою задовольнити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, - продовжити на час судового розгляду кримінального провадження до 12 години 00 хвилин 04 серпня 2014 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1, прокурору і направити начальнику Дніпропетровського слідчого ізолятора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Л. Воздвиженський