Ухвала суду № 40884904, 24.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/41113/11

№ К/9991/41113/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011

у справі № 2а/0570/4044/2011 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства (ДП) «Макіїввугілля»

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) у Донецькій області

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011, позов задоволено: визнано протиправними дії Макіївської ОДШ щодо прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000072330/0 від 17.02.2011 на суму 157812,10 грн., в т.ч. за основним платежем - 125583,70 грн. та штрафних санкцій у сумі 32228,10 грн.; визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000072330/0 від 17.02.2011 на суму 157812,10 грн., в т.ч. за основним платежем - 125583,70 грн. та штрафних санкцій у сумі 32228,10 грн.

У касаційній скарзі Макіївська ОДПІ у Донецькій області просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення ДП «Макіїввугілля» податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31.01.2011 № 386/23-2/32442295, про порушення підприємством норм пунктів 3,6 «Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету і його стягнення», та пунктів 3.1, 5.5 Інструкції «Про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» внаслідок заниження збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету на 128912,38 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2011 № 0000072330/0, яким підприємству визначено податкове зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 161140,48 грн., у т.ч. 128912,38 грн. - основний платіж, 32228,10 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» входить до складу загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 28 Кодексу України про надра плата за користування надрами справляється у вигляді, зокрема, відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Частина 2 ст. 33 вказаного Кодексу передбачає, що порядок встановлення нормативів відрахувань за виконані геологорозвідувальні роботи та їх справляння визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 29.01.1999 затверджений Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння (надалі - Порядок).

Як встановлено під час судового процесу, позивач є користувачем надр та відповідно до ст. 16 зазначеного Кодексу має ліцензію АА № 378254 від 10.10.2008 на користування надрами, згідно якої видом його господарської діяльності є видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин.

Пунктом 6 Порядку визначено, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини із застосуванням до нього коефіцієнта 0.2.

Пункт 13 Порядку передбачає, що збір обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції.

Пунктом 3.1 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр та Державної податкової адміністрації України № 474/3767 від 23.06.1999 (далі - Інструкція) передбачено, що об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин - для інших корисних копалин. Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених протоколом Державної комісії по запасах корисних копалин або технічними проектами на розробку родовища втрат корисних копалин в охоронних, бар'єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

Таким чином, з вказаної норми слідує, що об'єктом обчислення збору для кам'яного вугілля, метану та германію є обсяг погашених в надрах запасів корисних копалин.

Абзацом 2 пункту 3.1 Інструкції передбачено, що обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених протоколом Державної комісії по запасах корисних копалин або технічними проектами на розробку родовища втрат корисних копалин в охоронних, бар'єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

Із аналізу цієї норми слідує, що обсяг погашених запасів пов'язаний з обсягом видобутих корисних копалин.

Згідно з п. 3.2 Інструкції обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації.

Відповідно до п. 12 Порядку та п. 3.3 Інструкції збір не справляється за видобуток корисних копалин, видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин та які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 05.05.1997 року затверджена Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, згідно якої основні корисні копалини і компоненти - це корисні копалини і компоненти, що визначають промислове значення родовища, надра його промислового використання і назву. Супутні корисні копалини і компоненти це корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини.

На підставі зазначених у постанові від 05.05.1997 нормативно-правових актів, даних податкової та статистичної звітності суди дійшли правильного висновку, що позивачем здійснюється видобуток кам'яного вугілля, як основної корисної копалини, та погашення балансових і позабалансових запасів корисних копалин - кам'яного вугілля, а також метану і германію, як супутніх корисних копалин. Таким чином, у спірних відносинах при видобутку однієї корисної копалини має місце погашення трьох корисних копалин.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано взято до уваги постанову Господарського суду Донецької області від 11.05.2004 у справі № 34/401а (а.с. 58-61), постанову Господарського суду Донецької області від 11.04.2007 у справі № 31/362а (а.с. 62-66) та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2009 (а.с. 72-74) за аналогічними позовами між тими ж сторонами та з того ж предмету спору, якими задоволено позовні вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій податкового органу та встановлено, що вилучення газу метану, германію та підземних вод є технологічно вимушеним процесом та відповідно до п.12 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету не є супутнім видобутком корисних копалин і не є об'єктом справляння збору.

З огляду на викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що оспорюванне позивачем податкове повідомлення-рішення, як таке, що прийнято із порушенням законодавства, чинного на час виникнення правовідносин, з приводу прав і обов'язків в якому виник спір, підлягає скасуванню, відповідає встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін В.П. Юрченко