Ухвала суду № 40884254, 04.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2014 р. м. Київ К/800/35592/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О. І., Федорова М. О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, за участю прокуратури Кіровоградської області про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" (далі - ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод") звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Кіровоградська ОДПІ), за участю прокуратури Кіровоградської області в якому просить визнати нечинним рішення суб'єкта владних повноважень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року позов ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення: №0002621540/0 від 27 квітня 2009 року, (№0002621540/1 від 02 липня 2009 року, №0002621540/2 від 16 вересня 2009 року, №0002621540/3 від 24 листопада 2009 року). У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року апеляційні скарги ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод", Кіровоградської ОДПІ та Прокуратури Кіровоградської області залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Кіровоградська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. За результатами перевірки складено акт №27/23-10/34724535 від 13 квітня 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" вимог п. 5.1, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 117082, 00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2008 рік на загальну суму 1854862, 00 грн. Також встановлено розбіжність між облікованими даними, що відображені у первинному і бухгалтерському обліку підприємства, згідно з журналом обліку марок акцизного збору за 2008 рік, що ведеться ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" та фактичними залишками марок акцизного збору попереднього зразка станом на 01 вересня 2008 року, які були зафіксовано актом інвентаризації від 03 вересня 2008 року №12/32-153 та актом витребування марок ГУ БКОЗ СБУ від 03 вересня 2008 року. Загальна нестача марок акцизного збору попереднього зразка складає 14367979 штук, вартістю 531615, 23 грн., на суму акцизного збору, яка повинна була б бути сплаченою у сумі 31703430, 65 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Кіровограді прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2009 року: №0000542310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2782293, 00 грн., у т.ч. 1854862, 00 грн. за основним платежем, 927431, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000532310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 140498, 00 грн., у т.ч. 117082, 00 грн. за основним платежем, 23416, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0002621540/0, яким визначено податкове зобов'язання по акцизному збору у розмірі 63406861, 00 грн., у т.ч. 31703431, 00 грн. за основним платежем, 31703431, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення, якими не змінено суму визначених до сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, акцизного збору: №0000542310/1 від 06 липня 2009 року, №0000542310/2 від 16 вересня 2009 року, №0000542310/3 від 24 листопада 2009 року; №0000532310/1 від 06 липня 2009 року, №0000532310/2 від 16 вересня 2009 року, №0000532310/3 від 24 листопада 2009 року; №0002621540/1 від 06 липня 2009 року, №0002621540/2 від 16 вересня 2009 року, №0002621540/3 від 24 листопада 2009 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" мало взаємовідносини з ТОВ "Аксент" та ТОВ "Іссіда", які мають ознаки фіктивності.

ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" укладено з ТОВ "Аксент" договір поставки б/н від 02 червня 2008, на підставі якого отримано товару на загальну суму 592844, 16 грн. та отримано труби відповідно до накладної №АКС-РН-ОПТ-00000298 від 03 квітня 2008 року на загальну суму 21600, 00 грн.; договір підряду № 13/8 від 10 червня 2008 року на виконання монтажно-зварювальних робіт 69932,04 грн. Виконання договору підтверджено довідкою про вартість монтажно-зварювальних робіт за червень 2008 року на суму 69932, 04 грн. з ПДВ, податковою накладною №4718/АКС від 20 червня 2008 року на суму 69932, 04 грн., у т.ч. ПДВ 11655, 34 грн.

Також ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" укладено з ТОВ "Іссіда" договори поставки №4/11 від 05 жовтня 2008 року, №1/08 від 01 липня 2008 року, від №2/08 01 серпня 2008 року. Виконання договорів підтверджено накладними, податковими накладними. За договором на ремонт обладнання №3/10 від 01 жовтня 2008 року ТОВ "Іссіда" надало довідки про вартість виконаних робіт по ремонту, сервісному обслуговуванню та експлуатації об'єктів, обладнання та технічних засобів за жовтень 2008 року на суму 178576, 25 грн., у т.ч. ПДВ 29762, 71 грн., на суму 951109, 99 грн., у т.ч. ПДВ 158518, 33 грн.

ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" відображено операції з контрагентами у податковому обліку: до складу валових витрат віднесена вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт, на підставі виписаних податкових накладних віднесено суми податку на додану вартість з вартості отриманого товару (виконаних робіт) до складу податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час здійснення господарських операцій контрагенти ТОВ "Аксент" та ТОВ "Іссіда" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Крім того, судами встановлено, що згідно акта перевірки розрахунки між ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" та контрагентами станом на 31 грудня 2008 року не здійснені, витрати по транспортуванню ТМЦ від постачальника до покупця по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" не проведено. Згідно інформації, отриманої від податкових органів, контрагенти ТОВ "Аксент" та ТОВ "Іссіда" за юридичною адресою не знаходяться, відсутня можливість виконання взятих ними зобов'язань, керівники не мають відношення до діяльності підприємств.

За таких обставин суди дійшли висновку, що подані ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" документи на підтвердження здійснення господарських операцій не є достатніми доказами правомірності віднесення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту. ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" не надано доказів на підтвердження здійснення перевезення товарно-матеріальних цінностей, їх зберігання та оприбуткування, виконання ремонтних робіт, зокрема, актів виконаних підрядних робіт. Відповідно, Кіровоградською ОДПІ правомірно визначено податкові зобов'язання ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що при аналізі руху марок акцизного збору попереднього зразка по журналу обліку марок акцизного збору ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" виявлено, що залишки станом на 01 вересня 2008 року повинні складати 29153007 шт., фактично зняті залишки згідно акту інвентаризації марок акцизного збору попереднього зразка від 03 вересня 2008 року - 14785014 шт. Загальна кількість встановленої розбіжності марок акцизного збору складає 14367979 шт. Згідно акта перевірки розрахункова сума акцизного збору, яка повинна бути сплачена до державного бюджету, виходячи з виявленої нестачі в кількості 14367979 шт., виходячи з суми акцизного збору, яку виробник повинен сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої придбані марки акцизного збору, з урахуванням діючої ставки акцизного збору визначена у розмірі 31703430, 65 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць. Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного збору за одиницю маркованої продукції. Порядок запровадження марок акцизного збору нового зразка встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв проводиться на підставі: довідок про сплату суми акцизного збору, яка розрахована за ставками на готову продукцію; заявки-розрахунку кількості марок акцизного збору, що може отримати суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до сплаченої суми акцизного збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації алкогольних напоїв - на третій робочий день, крім випадків, передбачених частиною двадцятою статті 7 цього Закону.

Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції.

При цьому сплата акцизного збору в інший спосіб та інші терміни не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" українські підприємства-виробники подають відповідним державним податковим інспекціям у строки, визначені законом для місячного звітного періоду розрахунок суми акцизного збору за минулий місяць виходячи з фактичних обсягів реалізації та максимальних роздрібних цін. Не сплачена до визначеного строку сума акцизного збору стягується з підприємства-виробника відповідно до чинного законодавства.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно вимог Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" акцизний збір сплачується після реалізації алкогольних напоїв і обраховується виходячи з обсягів реалізованої продукції. Законодавством України передбачена відповідальність за нестачу марок акцизного збору, а не визначено нестачу марок акцизного збору в якості підстави для визначення суми акцизного збору як податкового зобов'язання. Порушення порядку зберігання марок акцизного збору, зокрема, нестача марок акцизного збору не є підставою для визначення податковим органом фінансової санкції.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що оскільки відсутній факт заниження ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" акцизного збору, то відповідно безпідставним є визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням №0002621540/0 від 27 квітня 2009 року, (№0002621540/1 від 02 липня 2009 року, №0002621540/2 від 16 вересня 2009 року, №0002621540/3 від 24 листопада 2009 року).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров