Рішення № 40883856, 13.10.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7794/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 жовтня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Шклярука Д.С.

при секретарі - Коломоєць Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» звернулося до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якій просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 44037,00 грн., та витрати на сплату судового збору.

В обґрунтовуючи позовних вимог зазначається, що 24.04.2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 15000,00 грн. зі сплатою 0,0001% річних з кінцевим терміном повернення кредиту 10.04.2011 року.

Такою між банком та позичальником було укладено договір про відкриття карткового рахунку, згідно якого кредитні кошти були перераховані на картку миттєвого випуску.

В якості забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 24.04.2008 року, за умовами якого остання зобов'язалася відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником умов кредитного договору. Сторони погодили, що позичальник і поручитель в разі невиконання умов кредитного договору відповідають як солідарні боржники.

ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором в результаті чого утворилася заборгованість.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2010 року з відповідачів було стягнуто на користь банку розраховану станом на 14.01.2010 року заборгованість.

ОСОБА_1 рішення суду було виконано в повному обсязі, однак, за період з моменту винесення рішення, тобто з 15.01.2010 року до його повного виконання 18.12.2012 року продовжували діяти умови кредитного договору та нараховувалася комісія за користування кредитними коштами і пеня.

Розмір розрахованої згідно умов кредитного договору комісії складає 9450,00 грн., пеня - 34587,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила пред'явлену позову заяву задовольнити у повному обсязі. Посилалася на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідачів у задоволенні пред'явленого позову просив відмовити у повному обсязі. Просив про застосування судом строків позовної давності до вимог позивача, посилався на обставини викладені у запереченнях проти позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, 24 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 011/08-ФЛ/18 відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у позивача кредит на загальну суму 15000,00 грн., зі сплатою 0,0001% річних з кінцевим терміном повернення кредиту 10.04.2011 року (п.п. 2.1, 2.2., 3.3 кредитного договору). Сторони погодили графік повернення кредиту та розміри щомісячних платежів - 416,67 грн. по поверненню коштів.

Сторони також погодили, що позичальник сплачує на користь банку щомісячну комісійну винагороду за надання кредитних коштів у сумі 262,50 грн. щомісячно (п. 4.7 кредитного договору).

Для надання кредитних коштів та обліку залишку заборгованості позивач відкрив ОСОБА_1 позичковий рахунок № 2203.1.18.15087.01. Карта з кредитними коштами була отримана ОСОБА_1, що підтверджується письмовою розпискою, долученою до матеріалів справи у копії.

В рахунок забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 011/08/01/18 від 24.04.2008 року, за умовами якого поручитель зобов'язалася відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником умов кредитного договору. Сторони погодили, що позичальник і поручитель в разі невиконання умов кредитного договору відповідають як солідарні боржники.

У зв'язку з тим, що позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту в порядку та на умовах визначених кредитним договором, станом на 14.01.2010 року утворилася заборгованість, яка рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2010 року була стягнута з відповідачів на користь позивача.

Позичальник ОСОБА_1 виконав рішення суду та в повному обсязі погасив заборгованість за кредитом, яка утворилася станом на 14.01.2010 року. Грошові кошти в рахунок повного повернення кредиту були сплачені відповідачем 13.11.2012 року, що вбачається із розрахунку боргу та що визнано сторонами у судовому засіданні.

Разом із тим, у періоди з 11.02.2009 року по 07.12.2009 року, з 07.12.2009 року по 03.02.2010 року та з 20.03.2010 року по 13.11.2012 року, позичальник фактично користуючись кредитними коштами отриманими у позивача, не здійснював погашення заборгованості по сплаті нарахованої відповідно до п. 4.7 кредитного договору щомісячної комісії за користування кредитом. Загальний розмір комісії, що була нарахована відповідачу за період з 24.04.2008 року по 31.10.2012 року становить 14437,50 грн. за весь період використання кредитних коштів, із них ОСОБА_1 було погашено 4987,50 грн. різними за обсягом платежами, отже заборгованість, що залишилася непогашеною станом на 17.07.2014 року, тобто на день звернення позивача до суду, складає 9450,00 грн., та має бути стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача. При цьому вимоги про стягнення заборгованості з комісії заявлені позивачем у межах строків позовної давності, оскільки 13.11.2012 року позовна давність переривалася, так як позичальник здійснював погашення кредиту у сумі 6674,98 грн., тобто вчинив дії що свідчать про визнання свого боргу за договором. Окрім того, у період з 07.12.2009 року по 19.03.2010 року позичальник сплачував комісійні платежі у значно збільшеному розмірі, ніж це передбачено кредитним договором (графіком погашення), що також свідчить про визнання ним свого боргу у цій частині.

У частині стягнення пені нарахованої на заборгованість зі сплати комісії слід відмовити у зв'язку зі спливом строків позовної давності. Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позивачем нараховувалася комісія згідно умов кредитного договору до 31.10.2012 року включно, що видно з наданого позивачем і дослідженого в судовому засіданні розрахунку, а позовну заяву пред'явлено до суду лише 17.07.2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. У п. 5.1 договору поруки укладеного із ОСОБА_2 сторони погодили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не заявив вимог до поручителя.

Таким, чином, враховуючи, що позивач пред'явив вимоги до поручителя 17.07.2014 року, при цьому позичальник здійснив повне погашення за основою сумою кредиту 13.11.2012 року, договір поруки було укладено 24.08.2008 року, порука ОСОБА_2 припинилася, у зв'язку з чим позовні вимоги у частині стягнення боргу із неї задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача ОСОБА_1 пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» (код ЄДРПОУ 26460727) заборгованість по сплаті нарахованої щомісячної комісії за користування кредитом згідно умов кредитного договору № 011/08-ФЛ/18 від 24 квітня 2008 року в розмірі 9450 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» (код ЄДРПОУ 26460727) судовий збір в сумі 94,45 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.С. Шклярук