Ухвала суду № 40883666, 06.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 жовтня 2014 року Справа № 911/3653/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мележик Н.І.,суддів:Губенко Н.М., Дунаєвської Н.Г., Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 14.07.2014у справі№ 911/3653/13за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"доСпоживчого товариства "Настуся"простягнення 544 433,75 грн.та за зустрічним позовомСпоживчого товариства "Настуся"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"простягнення 877 970,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Споживчого товариства "Настуся" про стягнення 544 433,75 грн. заборгованості за отриману по договору №2046 сільгосппродукцію.

Споживче товариство "Настуся" звернулось із зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 877 970,50 грн. збитків, спричинених порушенням останнім своїх договірних зобов'язань за договором № 2046А щодо викупу вирощеного для нього урожаю (ячменю) до 30.11.2014.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014, у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Суффле Агро Україна" на користь СТ "Настуся" 848 862,00 грн. збитків.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2014 у справі № 911/3653/13 рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.07.2014 у справі № 911/3653/13, у якій просить вказану постанову, постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати частково, а саме в частині часткового задоволення зустрічного позову на суму 848 862,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову на вказану суму.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2014 у справі № 2/125-12, від 13.01.2014 у справі № 911/1943/13, від 27.02.2007 у справі № 26/364-06-7668, від 18.01.2007 у справі № 9/236-06, від 30.05.2007 у справі № 9/565/06, від 12.06.2007 у справі № 16/173 та від 24.01.2008 у справі № 1/41, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 712, 539, 623 та 668 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 14.07.2014 у справі № 911/3653/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення зустрічного позову про стягнення збитків (в частині, що оскаржується заявником). При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що: внаслідок прострочення відповідачем зобов'язання викупити урожай ячменю, позивач зазнав збитків у вигляді неодержаного доходу за договором, на який позивач вправі був розраховувати у разі належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань; протиправність поведінки відповідача полягала в ухиленні викупити вирощений саме для нього ячмінь пивоварний за умовами договору.

Водночас у постанові від 11.06.2014 у справі № 2/125-12 суд касаційної інстанції, здійснивши перегляд за нововиявленими обставинами, погодився з висновками місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позову про стягнення заборгованості за поставлене за договором № 2046 насіння, виходячи з того, що рішенням господарського суду у іншій справі встановлено невиконання відповідачем зустрічних зобов'язань з поставки пивоварного ячменю за договором № 2046А.

У постанові від 13.01.2014 у справі № 911/1943/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про стягнення штрафних санкцій, виходячи із встановлених місцевим судом обставин справи про недопоставку відповідачем товару в кількості, визначеній умовами договору.

З постанови від 27.02.2007 у справі № 26/364-06-7668 вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про відмову у стягненні збитків у вигляді неодержаного доходу, внаслідок невиконання відповідачем договору підряду, виходячи при цьому із встановлених місцевим судом обставин справи про недоведеність позивачем завдання йому відповідачем збитків.

У постанові від 18.01.2007 у справі № 9/236-06 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині стягнення з відповідача боргу за договором про постачання природного газу для потреб населення. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанції обставин справи про те, що прийнявши поставлений позивачем природний газ, відповідач набув як право власності на вказану продукцію, так і ризик її випадкового знищення, а, відтак, зобов'язаний здійснити оплату вказаної продукції за встановленими цінами.

У постанові від 30.05.2007 у справі № 9/565/06 суд касаційної інстанції підтримав висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у стягненні вартості оплаченого, але не отриманого залізорудного концентрату, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що з моменту передання позивачу товару, останній одноособово ніс ризик випадкового його знищення; недостачу продукції було визначено на підставі даних, які не були безпосередньо встановлені уповноваженою особою.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постановами Вищого господарського суду України від 12.06.2007 у справі № 16/173 та від 24.01.2008 у справі № 1/41 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстав, передбачених розділом ХІІ2 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" у допуску справи № 911/3653/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. МележикСудді:Н. Губенко Н. Дунаєвська Н. Кочерова С. Самусенко