Ухвала суду № 40882735, 13.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/6324/14 Головуючий 1-ї інстанції Вергун І.В.

Справа №623/1890/14-ц Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: стягнення заборгованості

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.,

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 липня 2014 року по справі за позовом Ізюмського комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обслуговуванню житла, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року Ізюмське комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство-1 (надалі - ІКЖРЕП-1) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на їх користь заборгованість в сумі 3590,42 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира №8 у будинку 5, який розташований по вулиці Кленова в місті Ізюм Харківської області. Відповідач є споживачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, але своєчасно не сплачує кошти за надані послуги, тому станом на 01.06.2014року за ним утворилась заборгованість в сумі 3 590,42грн., яку в добровільному порядку погасити відмовляється.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ІКЖРЕП - Пятаха Ю.В. заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, надав суду письмові заперечення, в яких просив застосувати строк позовної давності, а також посилався на те, що ці послуги надавалися неналежної якості.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 липня 2014 року позов - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ІКЖРЕП-1 суму заборгованості по обслуговуванню житла в сумі 2 247,45грн., судовий збір в розмірі 243,60грн., а всього 2 491,05грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ІКЖРЕП-1 задовольнити частково, а саме стягнути з нього заборгованість за надані послуги в розмірі 961,20грн., а саме за три останні роки до звернення з цим позовом до суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказує, що судом неправильно застосовано строк позовної давності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги за період з жовтня 2003 року по липень 2008 року включно, внаслідок застосування до даних правовідносин строку позовної давності сторонами не оскаржується, тому згідно ч.1 ст.303 ЦПК України колегією суддів не переглядається.

Розглядаючи заявлений спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, наданим доказам дав належну правову оцінку, правильно визначив природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює, і на підставі встановленого ухвалив рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Так, судовим розглядом встановлено, що відповідач є власником житлового приміщення - квартири №8, розташованої в будинку №5 по вул. Кленова в м. Ізюм Харківської області.

Власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласником усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язані нести свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно зайнятої площі.

Згідно положень ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992року (з послідуючими змінами та доповненнями), утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, а також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків (далі - Правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992року, з послідуючими змінами внесеними постановами КМУ від 24.01.2006року №45 та від 14.01.2009року №5, визначені права та обов'язки споживача житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору , та оплата житлово - комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пп. 4, 7, 17 зазначених Правил власник приватизованого житла зобов'язаний нести витрати пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої за ним прибудинкової території та оплачувати комунальні послуги.

Також з'ясовано, що відповідач ОСОБА_1, починаючи з жовтня 2003 року, а саме з моменту прийняття будинку на баланс ІКЖРЕП №1 і до теперішнього часу не проводить оплату по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим має заборгованість в сумі 3 590,42грн. , яка утворилася за період з 01.10.2003року по 01.06.2014року.

У серпні 2011 року ІКЖРЕП №1 зверталося до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. На підставі цієї заяви видавався судовий наказ, який у подальшому ухвалою цього ж суду від 09.09.2011року за заявою боржника було скасовано.

Відповідно до ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності начинається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, як власник приватизованої квартири, зобов'язаний сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Оскільки ОСОБА_1 таких виплат не проводив, суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача суму заборгованості за надані комунальні послуги із застосуванням строку позовної давності саме до періоду - з жовтня 2003 року по червень 2008 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають колегії суддів підстав для зміни або скасування рішення суду, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1, 308ч.1, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -