Рішення № 40882386, 13.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.14р. Справа № 904/6147/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІС-ТРЕЙД", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "РАНТЬЄ", м.с. Нива Трудова, Апостолівський район, Дніпропетровська область

про стягнення 13 060,03 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - представник не з'явився

від відповідача- представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІС-ТРЕЙД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РАНТЬЄ" про стягнення 13 060,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №АТ29/42 від 23.01.2014р., щодо оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2014р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 02.09.2014р.

02.09.2014р. представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення. (а.с. 37-39)

Ухвалою господарського суду від 02.09.2014р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 18.09.2014р.

18.09.2014р. представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення. (а.с. 42-45)

Ухвалою господарського суду від 18.09.2014р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 13.10.2014р.

13.10.2014р. представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення. (а.с. 50-52)

Суд вважає, що представники сторін не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

13.10.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІС-ТРЕЙД" (продавець- позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "РАНТЬЄ" (покупець-відповідач) укладено договір поставки №АТ29/42 від 23.01.2014р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити кормові добавки, ветеринарні препарати, вакцини, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати, іншу ветеринарну продукцію, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару.(а.с.8-11)

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 23 січня 2015 року. (п.9.1. договору)

Судом встановлено, що даний договір не втратив чинності та не припинив своєї дії.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у рахунках - фактурах продавця та в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість. Продавець має право в односторонньому порядку змінювати ціну товару, що відображатиметься в рахунках - фактурах на оплату товару та накладних на товар.

Загальна вартість товару, що поставляється за даним договором, визначається загальною сумою всіх видаткових накладних на відпуск товару покупцю за весь період дії цього договору.(п.2.4. договору)

Пунктом 3.5. договору встановлено, що датою (моментом) поставки (передачі) товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем, що засвідчує прийняття товару покупцем від продавця.

Відповідно до п. 2.2. договору, покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок продавця вартість поставленої йому партії товару протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання партії товару, згідно накладних. (Моментом отримання партії товару вважається момент підписання покупцем видаткової накладної).

На виконання вимог укладеного договору, позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 11 400 грн. 00 коп., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 42 від 23.01.2014р. (а.с.12), яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача.

Товар за вищевказаною видатковою накладною отримав уповноважений представник відповідача - інженер з підготовки виробництва Устінов О.О. на підставі довіреності №51 від 23.01.2014 року. (а.с.14).

В порушення своїх зобов'язань за договором, відповідач за отриманий товар не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

На підставі п.6.3. договору, яким встановлено, що разі порушення строків виконання платіжних зобов'язань, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується на весь період прострочення виконання платіжних зобов'язань покупцем - до повного виконання, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 934,49 грн.

Покупець, який прострочив оплату за п.2.2., більш ніж на 14 календарних днів, зобов'язаний, крім пені, що передбачена для нього п.6.3. договору, сплатити продавцю штраф у розмірі 5% від несвоєчасно оплаченої суми за товар. Сплата штрафу не звільняє покупця від відповідальності за несвоєчасну оплату, що передбачено для нього п. 6.3. договору. (п. 6.4. договору), позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 570,00 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу за весь період прострочки 3% річних в розмірі 155 грн. 54 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с.12)

Доказів оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем оплату поставленого позивачем товару не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 11 400 грн. 00 коп. - доводяться матеріалами справи, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 155 грн. 54 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з того, що факт поставки позивачем товару відповідачу є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаного товару відповідачем у повному обсязі проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань (а.с.7), суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 155 грн.54 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені у розмірі 934,49грн. та штрафу у розмірі 570,00 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

На підставі п 6.3. договору у разі порушення строків виконання платіжних зобов'язань, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується на весь період прострочення виконання платіжних зобов'язань покупцем - до повного виконання.

Покупець, який прострочив оплату за п.2.2., більш ніж на 14 календарних днів, зобов'язаний, крім пені, що передбачена для нього п.6.3. договору, сплатити продавцю штраф у розмірі 5% від несвоєчасно оплаченої суми за товар. Сплата штрафу не звільняє покупця від відповідальності за несвоєчасну оплату, що передбачено для нього п. 6.3. договору. (п. 6.4. договору)

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.7) та штрафу (а.с.3), з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 934,49 грн. та штрафу у розмірі 570,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором, укладеним між сторонами, щодо оплати за поставлений позивачем товар, встановлено судом та доведено матеріалами справи, доказів в спростування цих обставин відповідачем до справи не надано.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РАНТЬЄ" (53810, с. Нива Трудова, Апостолівський район, Дніпропетровська область, вул. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 22949090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІС-ТРЕЙД" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код ЄДРПОУ 38943545) суму основного боргу у розмірі 11400 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 155 грн. 54 коп., пеню в сумі 934 грн. 49 коп., штраф у розмірі 570 грн. 00 коп. та суму судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 13.10.2014р.