Рішення № 40882257, 07.10.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р.Справа № 922/3609/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авлен", м.Харків, до Дергачівської районної державної адміністрації в особі відділу освіти, м.Дергачі Харківської області, про стягнення 145012,87 грн. за участю представників:

позивача - Павленко О.В., директор (довіреність б/н б/д);

Зеленцов О.П. (довіреність б/н б/д);

відповідача - Корнієнко О.В. (довіреність б/н від 05.09.2014р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авлен", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, заборгованості за Договором підряду № Д-22 від 14.09.2012р. в розмірі 145012,87 грн., у тому числі: 100000,00 грн. основного боргу; 26912,33 грн. пені, 12700,00 грн. інфляційних втрат та 5400,54 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.08.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3609/14 та розгляд справи призначено на 15.09.2014р. о 10:30 год.

11.09.2014р. до канцелярії господарського суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач визнав суму основного боргу в розмірі 100000,00 грн., проте проти нарахування штрафних санкцій в сумі 45012,87 грн. заперечує, посилаючись на невірне визначення позивачем періоду їх нарахування. До відзиву відповідач додав власний розрахунок штрафних санкцій та заявив клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 90%, у зв'язку з тим, що Відділ освіти Дергачівської районної державної адміністрації є бюджетною установою.

Відзив відповідача було долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.09.2014р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача визнав суму основного боргу; проти штрафних санкцій заперечував, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву; просив суд зменшити розмір пені на 90%.

Представник позивача проти зменшення штрафних санкцій заперечував.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 07.10.2014р. до 11:30 год.

Після перерви представник позивача подав суду уточнену позовну заяву та просив суд прийняти її до розгляду.

Дослідивши уточнену позовну заяву, суд дійшов висновку, що за своєю суттю дана заява є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині штрафних санкцій, а саме позивач просить стягнути з відповідача, окрім основного боргу в сумі 100000,00 грн., 32679,44 грн. пені, 12700,00 грн. інфляційних втрат та 5400,54 грн. - 3% річних, всього на загальну суму 150779,98 грн.

Оскільки позивачем не було надано доказів доплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", а також не було надано доказів направлення копії даної заяви відповідачу, у прийнятті даної уточненої позовної заяви судом було відмовлено та продовжено розгляд справи за первісно поданим позовом.

Представник відповідача після перерви своєї позиції у справі не змінив; надав письмові пояснення до відзиву на позовну заяву, які були долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14.09.2012р. між Відділом освіти Дергачівської районної державної адміністрації (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авлен" (позивачем) був укладений Договір підряду № Д-22, згідно п. 1.1 якого позивач (підрядник) зобов'язався виконати капітальний ремонт покрівлі та внутрішніх приміщень спортивної зали Токарівського НВК (с.Гоптівка, вул.Шкільна, 11), відповідно до затвердженої кошторисної документації та умов цього договору, а відповідач (замовник) зобов'язався прийняти зазначені роботи і оплатити їх на умовах, передбачених договором.

Загальна ціна договору, згідно п. 4.1. Договору, склала 224446,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, у жовтні 2012 року сторонами був складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт. Замовником було підписано акт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт.

Протягом часу після закінчення робіт замовником не направлялись будь-які претензії підряднику щодо якості виконаних робіт. Проте, повного розрахунку за виконані роботи відповідачем проведено не було.

Так, 30.10.2012р. відповідачем було сплачено на користь позивача 67333,80 грн., а 11.12.2012р. - 57112,20 грн.

Таким чином, на даний час відповідачем сплачено за виконані роботи 124446,00 грн. Отже, залишається несплаченою заборгованість в розмірі 100000,00 грн.

26.06.2014р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг в розмірі 100000,00 грн. Але відповідач вимоги позивача не виконав; заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата робіт, виконаних за цим договором, здійснюється замовником в межах фактичних надходжень коштів у наступному порядку:

- 30% кошторисної вартості на придбання матеріалів;

- кінцевий розрахунок по договору здійснюється замовником у відповідності з планом фінансування після повного закінчення робіт і надання замовнику повного комплекту документів: акти виконаних робіт за формою № КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 з відповідними розрахунками.

Сторонами складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 12.10.2014р..

Умовами Договору строк, протягом якого з дня підписання Акту виконаних робіт замовник повинен здійснити оплату виконаних робіт, не визначений.

Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до абз. 2 п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013р., днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки до 26.06.2014р. на адресу відповідача вимоги про сплату боргу від позивача не надходили, моментом пред'явлення вимоги слід вважати направлення позивачем Претензії № 1 від 25.06.2014р., яка була отримана відповідачем 26.06.2014р.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, останнім днем строку, протягом якого відповідач повинен був сплатити 100000,00 грн. є 03.07.2014р.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 8.2. Договору, у разі порушення підрядником строків виконання робіт, передбачених у п. 3.1. цього договору, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивачем було невірно визначено дату виконання зобов'язання (а саме замість 03.07.2014р., останнім днем строку, протягом якого відповідач повинен був сплатити 100000,00 грн. визначено 13.10.2012р.), суд, перерахувавши штрафні санкції за період з 04.07.2014р. по 31.07.2014р., визнав обґрунтованими та законними нарахування пені в розмірі 1704,11 грн.; інфляційних втрат у розмірі 1200,00 грн. та 3% річних у розмірі 230,16 грн.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується з бюджету, враховуючи, що заборгованість виникла, у зв'язку з браком коштів у бюджеті, та те, що відповідачем ужито всіх необхідних заходів щодо погашення заборгованості за Договором, суд визнав за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, на 50%.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 852,06 грн.

За таких обставин, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 102282,22 грн., у тому числі: 100000,00 грн. основного боргу, 852,06 грн. пені; 1200,00 грн. інфляційних втрат та 230,16 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авлен" в частині стягнення з відповідача 100000,00 грн. основного боргу, 852,06 грн. пені; 1200,00 грн. інфляційних втрат та 230,16 грн. - 3% річних обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 25208,22 грн. пені, 11500,00 грн. інфляційних втрат та 5170,38 грн. - 3% річних суд відмовляє у задоволенні позовних вимог як необґрунтованих.

В частині 852,05 грн. пені суд відмовляє у позові, у зв'язку зі зменшенням розміру пені на 50% в порядку ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за винятком позовних вимог, розмір яких було зменшено судом в порядку ст. 83 ГПК України. В цій частині судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задовольнити частково.

Зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 50%.

Стягнути з Дергачівської районної державної адміністрації (62300, Харківська область, м.Дергачі, вул.Петровського, 6; код ЄДРПОУ: 02146436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авлен" (61145, м.Харків, вул.Клочківська, 111-А, оф. 13-4; код ЄДРПОУ: 37875055) - 100000,00 грн. основного боргу, 852,06 грн. пені; 1200,00 грн. інфляційних втрат та 230,16 грн. - 3% річних; 2062,69 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Повне рішення складено 13.10.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар