Ухвала суду № 40882251, 13.10.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

13 жовтня 2014 року Справа № 912/2649/14

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Компанія Райз";

про визнання недійсною окремої частини договору,

представники сторін участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос" (далі - позивач, ТОВ "Агрофірма Колос") звернулося до Господарського суду Кіровоградської області (далі - господарський суд) з позовною заявою від 28.07.14, яка містить вимоги - договір поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту № 202 від 20.02.2013, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Компанія Райз" (далі - відповідач, ПАТ "Компанія Райз") та ТОВ "Агрофірма Колос", визнати недійсним у частині пунктів 9.8, 9.8.2, 9.8.3, 9.8.4, 9.8.5, які містять третейське застереження.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2014 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 23.09.2014; від сторін витребувано зазначені в ухвалі документи.

Ухвалою господарського суду від 23.09.14 розгляд справи відкладено на 13.10.14 о 15:00 год. з причин, які зазначені в ухвалі.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Компанія Райз" (Постачальник) та ТОВ "Агрофірма Колос" (Покупець) укладено договір поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту за № 202 від 20 лютого 2013 р. (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Договору, в терміни, визначені Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських культур (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом у сумі, визначеній відповідно до умов договору.

У ході розгляду спору господарський суд виходить з наступних приписів чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 ГПК, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

У даній справі зобов'язаною за Договором є кожна із сторін, оскільки кожна з них у зобов'язанні, яке виникло з договору поставки насіння сільськогосподарських культур, має одночасно права і обов'язки.

За таких обставин необхідно враховувати правову позицію, викладену у абзаці першому підпункту 20.3 пункту 20 постанови Вищого господарського кодексу України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" № 10 від 24 жовтня 2011 року, а саме, що спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнаним недійсними договорів, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник (абзац перший підпункту 20.3 пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 6 від 10.07.2014.

Господарським судом відхиляється посилання позивача на підпункт 20.5 пункту 20 постанови Вищого господарського кодексу України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року, оскільки підпункт 20.5 пункту 20 виключено з вищезазначеної постанови на підставі постанови Вищого господарського суду № 6 від 10.07.2014. Слід відмітити, що позивач у даній справ звернувся до господарського суду з цим позовом у серпні місяці 2014 року.

З огляду на вищевикладене, ця справа має розглядатися господарським судом за місцем знаходження сторони у цій справі, до якої звернувся позивач з даним позовом, тобто, за місцезнаходження ПАТ "Компанія Райз": м. Київ, вул. проспект Перемоги, буд. 121В.

Відповідно до частини першої ст. 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

На підставі частини першої ст. 17 ГПК України справу необхідно передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 15, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Справу № 912/2649/14 передати за підсудністю та надіслати до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення господарським судом.

Примірники ухвали надіслати: позивачу - 26211, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Леніна; відповідачу - 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 121В.

Суддя О.А. Змеул