Вирок № 40881516, 14.10.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7742/14-к

Провадж. №1-кп/639/352/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю: секретарів -Джулфаєва А.С., Хачатрян О.М.,

прокурора - Герман Я.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12014220500001183 від 22.06.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.06.2014 приблизно о 16-00 год., керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ - 110206 р\н НОМЕР_1, рухався в Жовтневому районі м. Харкова, а саме по вул. Тімірязєва з боку вул. Чорноземної в напрямку вул. Урожайної.

Під час руху по вказаній вулиці водій ОСОБА_1, рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год., що перевищує швидкість, максимально допустиму для руху по населеному пункту, наблизився до будинку № 41, де мається нерегульоване перехрестя вул. Тімірязєва з вул. Даргомижського, на якому знаходився пішохід ОСОБА_2, що перетинала проїжджу частину вул. Тімірязєва зі сторони буд. № 41 в напрямку будинку № 40. Вказаного пішохода ОСОБА_1 об'єктивно спроможний був бачити, при цьому не зменшив швидкості руху автомобіля, не надав дороги даному пішоходу, чим грубо порушив вимоги п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 12.3 - «При появі небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній був побачити, він повинен невідкладно прийняти заходи для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;

п. 12.4 - «В населенных пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км\год.»,

в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, після чого ОСОБА_1 зник з місця дорожьо - транспортної пригоди, цим самим порушивши вимоги п. 2.10 Правил дорожнього руху України, згідно якого:

п. 2.10 - «В разі причетності до дорожньо - транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб та залишитись на місці пригоди;

б) вімкнути аварійну світову сигналізацію, встановити знак аварійної зупинки у відповідності до вимог пункту 9.10 ПДР України;

в) не переміщати транспортний засіб та предмети, які мають відношення до пригоди;

г) приняти всі можливі заходи для надання першої медичної допомоги постраждалим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо звернутися за допомогою до присутніх та відправити осіб які постраждали до лікувального закладу;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду органи міліції, записати дані свідків, та очікувати прибуття на місце пригоди працівників міліції;

е) прийняти всі можливі заходи для збереження слідів пригоди;

э) до проведення медичного обстеження не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів.

Внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_2 відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 679 - А/14 від 11.07.2014, спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, що викликало тривалий розлад здоров'я у вигляді закритого осколкового перелому хірургічної шийки правої плечової кістки із зміщенням, закритого перелому ліктьового відростку правого ліктьового суглобу із зміщенням, закритого осколкового перелому великогомілкової кістки правої гомілки у верхній третині із зміщенням, закритого подвійного перелому малогомілкової кістки правої гомілки у верхній та середній третинах із зміщенням.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним транспортним засобом, рухався по населеному пункту зі швидкістю 80 км/год, що перевищує швидкість, максимально допустиму для руху по населеному пункту, а також при появі небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_2, що перетинала проїжджу частину вул. Тімірязєва, та яку ОСОБА_1 об'єктивно спроможний був бачити, не вжив заходів для зменшення швидкості або небезпечного об'їзду даного пішохода, в результаті чого скоїв наїзд ОСОБА_2, що спричинило останній середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Дії водія ОСОБА_1 згідно з висновком автотехнічної експертизи №606/14 від 14.07.2014 перебувають у причинному зв'язку з подією та наслідками, що настали.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні ним кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, проте цивільний позов ОСОБА_2 визнав частково, до закінчення розгляду справи погасив матеріальну шкоду в розмірі 17500 гривень, та вважав, що заявлений у позові розмір моральної шкоди є дещо завищеним, а він спроможний погасити моральну шкоду в розмірі до 10000 гривень.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються цивільного позову.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, одружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставинами, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, фактичне погашення заподіяної матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом під час розгляду справи не виявлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, відшкодування завданої шкоди.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, та призначає покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

Надане суду клопотання громадської організації «СОЮЗ Чорнобиль» про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі взяттям його на поруки не може бути задоволено у зв'язку з тим, що статтею 47 КК України передбачена така підстава для звільнення від кримінальної відповідальності лише шляхом взяття на поруки колективом підприємства, установи, організації, а не громадського об'єднання.

Цивільний позов ОСОБА_2 суд вважає необхідним задовольнити частково.

Обвинуваченим надано до суду розписки про погашення потерпілій та її чоловіку матеріальної шкоди в розмірі 17500 гривень. Підтверджена додатками до цивільного позову вартість придбання медикаментів та інших медичних товарів, пов'язана з лікуванням ОСОБА_2, складає 17521 гривню 92 копійки. Отже, стягненню з ОСОБА_1 підлягає сума 21 грн. 92 коп.

Разом з тим, суд вважає завищеним заявлений потерпілою в цивільному позові розмір моральної шкоди, спричинений діями ОСОБА_1, проте з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань потерпілої, ступеню вини ОСОБА_1, його поведінки, фактичного відшкодування їм матеріальної шкоди, вимог розумності та справедливості вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати на проведення експертного дослідження по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 5100 (п'яти тисяч ста) гривень.

У задоволенні клопотання громадської організації «СОЮЗ Чорнобиль» про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі взяттям його на поруки - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди 21 (двадцять одну) гривню 92 копійки, в якості відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 586 гривень 80 копійок, які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речовий доказ - DVD-R диск з відеозаписом з камер відеонагляду - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Макаров