Вирок № 40881434, 08.10.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

08.10.2014

Справа №639/8943/14-к

Провадж. №1-кп/639/422/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П.,

за участю секретаря судових засідань - Мельнікової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/8943/14-к (в ЄРДР №12013220500001524 від 12.08.2014 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацюючого, раніше судимого: 1) 10.02.1999 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України визначено вважати засудженим умовно строком на 2 роки; 2) 21.08.2001 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 143, ст.. 43 КК України (1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 27.12.2006 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 4) 07.11.2008 року апеляційним судом Харківської області за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 263, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Набоки В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

09.08.2014 року, в період часу з 15 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», по АДРЕСА_3, володільцем якого є ОСОБА_3, безпосередньо в зимовому залі, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, повторно викрав з приміщення вказаного кафе телевізор марки «SAMSUNG», модель PS51D5501C1W, разом із комплектуючими пристроями, а саме сітьовим кабелем та підставкою, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2867 від 22.08.2014 року - 7682,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав як скоїв його при вищезазначених обставинах. При цьому, обвинувачений також пояснив, що на скоєння вказаного злочину його підштовхнули життєві обставини, що склалися, а саме - наявність на утриманні малолітньої дитини, та борг, який він був винен за старим місцем роботи, що утворився внаслідок того, що в нього було викрадено товар на ТЦ «Барабашово», де він працював вантажником. Висновки судово-товарознавчої експертизи № 2867 від 22.08.2014 року ОСОБА_2 не оспорював.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною. Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; офіційно не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину; має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого, повне визнання своєї вини та сприяння органам досудового розслідування та суду у встановленні істини по справі.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо нього в цілому, можливе без його ізоляції від суспільства, та призначаючи йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, вважає за можливе звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

- телевізор марки «SAMSUNG», модель PS51D5501C1W - повернути законному власнику ОСОБА_3;

- DVD-R диск з записом з камери відео спостереження в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» - зберігати в матеріалах справи.

Процесуальні витрати в сумі 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 40 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_2 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь