Ухвала суду № 40878880, 13.10.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/1871/13-ц Провадження № 22-ц/772/2833/2014Головуючий в суді першої інстанції Ліщишина М. Ю.Категорія 27Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Шемети Т.М.,

суддів: Матківської М. В., Чорного В.І.,

при секретарі: Сніжко О.А.

з участю: представника позивача Олішевського Д.А., представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.08.2014 року,

по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

09.09.2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та просив стягнути з відповідача на користь позивача 27 617 грн. 25 коп. заборгованості за кредитним договором без номера від 06.02.2007 року, яка станом на 31.07.2013 року, з яких: 8 730 грн. 70 коп. - заборгованість за кредитом, 12 991 грн. 68 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 4 103 грн. 57 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафні санкції: штраф фіксована складова 500 грн. та штраф процентна складова 1 291 грн. 30 коп.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.08.2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим по справі рішенням, ПАТ КБ "Приватбанк" подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та постановити нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не врахував, що дія договору між сторонами не припинена, оскільки договір вважається продовженим, якщо жодна з сторін не заявить про його припинення, а тому термін дії карткового рахунку продовжено. Таким чином, підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду не було.

В судовому засіданні представник позивача Олішевський Д.А. подану апеляційну скаргу підтримав повністю. Представник відповідача ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечила, зазначила, що рішення суду ухвалене з урахуванням правих позицій Верховного Суду України з аналогічних правовідносин, ґрунтується на матеріалах та обставинах справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_4 06.02.2007 року було укладено кредитний договір (картковий рахунок), згідно якого ОСОБА_4 отримав на картку встановлений кредитний ліміт в розмірі 7 500 грн. зі сплатою 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно інформації про картку (а.с.110), строк закінчення дії картки 02/10, тобто лютий 2010 року.

Відповідач своїх зобов'язань щодо повернення отриманих коштів не виконував та станом на 31.07.2013 року склалася заборгованість в розмірі 27 617 грн. 25 коп..

Останній платіж по договору було здійснено відповідачем 23.07.2009 року, що підтверджується рухом коштів по картці (а.с. 111-136, зокрема на а.с. 126), а також розрахунком заборгованості (а.с.4-7).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку (до лютого 2010 року), перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії кратки (ст. 261 ЦК України), а не із закінченням строку дії договору. Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 19.03.2014 року по справі № 6-14 цс 14 та в Постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 року по справі № 6-95 цс 14 та згідно статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України

Отже, врахувавши, що останній платіж по договору був 23.07.2009 року, термін дії картки визначено до лютого 2010 року, а позивач звернувся до суду 09.09.2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції вірно з цих підстав відмовив у задоволенні позову, врахувавши наявність заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду (а.с.99), викладене в апеляційній скарзі не спростовує вірного висновку суду першої інстанції, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін, як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.08.2014 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Т.М. Шемета

Судді: М. В. Матківська

В.І. Чорний