Ухвала суду № 40878636, 02.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2014 рокусправа № 0870/9126/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі №0870/9126/12 за позовом Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство Веселівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8)" до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Сільськогосподарське підприємство Веселівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8)" (далі за текстом - Підприємство Веселівської виправної колонії (№8) звернулось до суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі за текстом - Мелітопольська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000271702 від 12.09.2012 року, яким підприємству донараховано зобов'язання за платежем „податок на доходи фізичних осіб" в сумі 256224,41 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 77 054,80 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано частково податкове повідомлення-рішення, прийняте Мелітопольською ОДПІ № 0000271702 від 12.09.2012 року в частині суми податкового зобов'язання за основним платежем 102391,85 грн. за штрафними санкціями 25 597,96 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 23.08.2012 року № 326, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та наказу від 23.08.2012 № 1293 Мелітопольською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Підприємством Веселівської виправної колонії (№8) правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 639/17-22/08680052 від 30.08.29012 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено:

1. пп. 8.1.2, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV та пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 168.4 ст.168, ст. 171 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати у 2009 - 2012 роках, у тому числі з 01.01.2011 у розмірі 65 139,63 грн., в тому числі по періодах: січень 2011 - 4197,43 грн., лютий 2011 - 596,86 грн., березень 2011 - 5061,91 грн., квітень 2011 - 105,98 грн., травень 2011 - 1814,39 грн., червень 2011 - 1142,32 грн., липень 2011 - 250,02 грн., серпень 2011 - 3638,24 грн., вересень 2011 - 4482,04 грн., жовтень 2011 - 8112,04 грн., листопад 2011 - 4530,32 грн., грудень 2011 - 5255,56 грн., січень 2012 - 2435,49 грн., лютий 2012 - 3037,21 грн., березень 2012 - 1786,26 грн., квітень 2012 - 6191,37 грн., травень 2012 - 7578,10 грн., червень 2012 - 4923,99 грн.

2. пп. 8.1.2, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, пп. „а" п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено не перерахування податку на доходи фізичних осіб станом на 01.07.2012 (кредитове сальдо) в сумі 256 224,41 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки Мелітопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000271702 від 12.09.2012 року, яким позивачу донараховано зобов'язання за платежем „податок на доходи фізичних осіб" в сумі 256224,41 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 77 054,80 грн.

Так, фактичною підставою для звернення позивача до суду з позовом про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала спірна сума в розмірі 278 086,29 грн. (сума 77 039,84 грн. та 201 046,45 грн.), яка в акті перевірки від 30.08.2012 року № 639/17-221/08680052 (стор. 7) зазначена як сальдо на 01.07.2009 та сума штрафних санкцій в розмірі 64 056,10 грн., нарахована на суму податкового зобов'язання в розмірі 256 224,41 грн. (штрафна санкція 25% від суми недоплати).

Відповідно до контрозрахунку суми боргу з податку на доходи фізичних осіб від 24.12.2012 суми податкового зобов'язання в розмірі 102 391,85 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25 597,96 грн. протиправно включені контролюючим органом до розрахунку, оскільки така сума зазначена в акті перевірки як кредитове сальдо станом на 01.07.2009, тобто виходить за межі перевіряємого періоду та нормативно встановленого п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України граничного терміну можливості самостійного визначення такого зобов'язання податковим органом - 1095 календарних днів.

Із матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом підлягав перевірці період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, тобто 3 роки.

В акті перевірки (сторінка 7 акта перевірки) наведена таблиця „Наслідки перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку", з якої вбачається, що на початок перевіряємого періоду (01.07.2009) платник податків мав заборгованість з ПДФО в сумі 278 086,29 грн., в тому числі по податку з зарплати атестованих та вільнонайманих працівників 77 039,84 грн. та податку з заробітної плати засуджених осіб в сумі 201 046,45 грн.

Відповідно до розрахунку пені за несвоєчасне перерахування у перевіряємому періоді податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати атестованих та вільнонайманих працівників сальдо в сумі 77 039,84 грн. було погашено за рахунок сплати платником податків поточних платежів податку у перевіряємому періоді, зокрема згідно платіжних доручень № 445 від 03.07.2009 на суму 6453,97 грн., № 534 від 10.08.2009 на суму 8275,34 грн., № 614 від 16.09.2009 на суму 6868,66 грн., № 682 від 15.10.2009 на суму 8692,38 грн., № 736 від 12.11.2009 на суму 6275,55 грн., № 804 від 07.12.2009 на суму 6752,48 грн., №861 від 24.12.2009 на суму 5885,04 грн., № 60 від 01.02.2010 на суму 4488,89 грн., № 143 від 04.03.2010 на суму 5890,28 грн., № 216 від 31.03.2010 на суму 7062,66 грн., №254 від 30.04.2010 на суму 6489,71 грн., № 342 від 19.05.2010 на суму 3904,88 грн.

Так, суд першої інстанції вірно зазначив, що відображення податковим органом погашення суми вхідного сальдо з ПДФО на доходи фізичних осіб з заробітної плати атестованих та вільнонайманих працівників, яке було наявне станом на 01.07.2009 у розмірі 77 039,84 грн. за рахунок поточних платежів, здійснених платником податків в перевіряємому періоді є необґрунтованим.

Відповідно до даних наведених у таблиці „Наслідки перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку" (стор.7 акта) сальдо на початок перевіряємого періоду (01.07.2009) по ПДФО з заробітної плати засуджених осіб складало 201 046,45 грн.

Відповідно до розрахунку пені за несвоєчасне перерахування у перевіряємому періоді податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати засуджених осіб сальдо в сумі 201 046,45 грн. 45 коп. було частково погашено за рахунок списання безнадійної заборгованості в сумі 148 921,45 грн. на підставі постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 14.05.2009 у справі №13/357/06-АП та сплати платником податків поточних платежів податку у перевіряємому періоді, зокрема згідно платіжних доручень: № 664 від 15.07.2009 на суму 11 149,02 грн., №60 від 24.11.2009 на суму 2901,25 грн., № 2213363 від 28.12.2009 на суму 2449,02 грн., №384 від 05.03.2010 на суму 3468,39 грн., № 504 від 19.08.2010 на суму 6000,00 грн., № 605 від 20.09.2010 на суму 2000,00 грн., № 636 від 28.09.2010 на суму 2000,00 грн.

Таким чином, залишок непогашеної суми вхідного сальдо по ПДФО з заробітної плати засуджених осіб складав 22 157,52 грн.

Також платником податків у липні 2009 року було утримано (нараховано) та станом на момент винесення спірного податкового повідомлення - рішення не сплачено податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати засуджених осіб в сумі 3194,49 грн.

Згідно фактичних даних податкова перевірка проводилась з 23.08.2012 року по 30.08.2012 року.

З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку, що нарахована та несплачена платником податків у липні 2009 року сума ПДФО з заробітної плати засуджених осіб у розмірі 3194,49 грн. станом на момент початку перевірки знаходилась за межами встановленого п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України строку давності - 1095 календарних днів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулював питання оподаткування доходів фізичних осіб до 31.12.2010, являвся Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV.

Згідно пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

У відповідності до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Відповідно до пп. а п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

У відповідності до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п. 171.1 ст. 171 Податкового Кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

У відповідності до п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 102 391,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 25 597,96 грн. за спірний період липня місяця 2009 року.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі № 0870/9126/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Згідно з оригіналом.

Помічник судді В.О. Журба