Ухвала суду № 40877642, 09.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/2891/14 Головуючий 1 інстанції - Бєссонова Т.Д.

Справа № 623/3008/13-ц Доповідач - Коростійова В.І.

Категорія:відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Гуцал Л.В., Пшенічної Л.В.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ізюмського міськрайонного Харківської області від 13 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору - відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової і моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позову посилались на те, що їм на праві спільної сумісної власності подружжя належить автомобіль Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видано на ім'я ОСОБА_5

29 вересня 2012 року з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_6, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю Toyota Camry спричинені механічні ушкодження, а їм - майнова шкода у сумі 132741 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована у Національній акціонерній страховій компанії «Оранта» (далі - НАСК «Оранта»).

Остання визнала вказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком і зобов'язалась виплатити страхове відшкодування у межах ліміту відповідальності за шкоду, спричинену майну, у сумі 50000 грн.

82742 грн., які знаходяться за межами страхового відшкодування, повинен відшкодовувати ОСОБА_3, як особа, винна у спричиненні шкоди.

Пошкодженням автомобіля їм спричинена моральна шкода: вони тривалий час не могли використовувати автомобіль для роботи і відпочинку, понесли незаплановані грошові витрати на ремонт автомобіля.

Посилаючись на вказані обставини, просили стягнути з ОСОБА_3 : на користь ОСОБА_5 на відшкодування майнової шкоди 82742 грн.; на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди - по 7500 грн. кожному.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачі не надали суду належних доказів на підтвердження майнової шкоди.

Притягнута у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - НАСК «Оранта» свого представника до суду не направила. У письмових поясненнях підтвердила факт визнання дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та визначення страхового відшкодування потерпілому у межах ліміту відповідальності за пошкодження майна у сумі 50000 грн.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 лютого 2014 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь: ОСОБА_5 на відшкодування майнової шкоди 82741 грн.; на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди по 5000 грн. кожному.

Додатковим рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2014 року вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просе рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позивачам у позові відмовити. При цьому посилається на: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які беруть участь у справі, рішення суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.

Перевіряючи законність і обгрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 вересня 2012 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_6, рухаючись по лівому узбіччю автодороги Київ-Харків-Довжанський в с.Волохів Яр на 573 км дороги, при виїзді на проїзджу частину, порушив п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України: перед зміною напрямку руху, виїздом на дорогу з прилеглої території, не переконався у безпеці, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по проїжджій частині, створив небезпеку для інших учасників дорожнього руху і допустив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 і який зареєстрований за ОСОБА_5

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_8 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, а автомобіль Toyota Camry зазнав механічних ушкоджень.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 1 квітня 2013 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрито. ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням його з потерпілим.

При цьому встановлені обставини дорожньо-транспортної пригоди, описані вище, та вина ОСОБА_3 у її скоєнні.

Зазначені факти ОСОБА_3 не оспорив і не спростував (а.с.64 т.1).

Встановлено також, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в НАСК «Оранта». Згідно полісу №АВ/7564400 від 30 квітня 2012 року ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну, складає 50000 грн., розмір франшизи - нуль (а.с.153 т.1).

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи №11299 від 20 лютого 2013 року, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз (далі - ХНДІСЕ) ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса у кримінальній справі, майнова шкода, спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Toyota Camry склала 132741 грн.(а.с.3-7 т.1).

НАСК «Оранта» визнала вказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком і визначила страхове відшкодування за пошкоджений у ній автомобіль Toyota Camry у межах ліміту відповідальності 50000 грн. (а.с.152 т.1).

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування)

для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки страхове відшкодування менше, ніж розмір фактичної шкоди, спричиненої ОСОБА_5, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою 82741 грн. ( 132741 грн. - 50000 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується

особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п.3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її майна.

Судом встановлено, що автомобіль Toyota Camry, який зазнав значних механічних ушкоджень, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5.

Внаслідок пошкодження автомобіля ОСОБА_4 і ОСОБА_5 спричинена моральна шкода: вони тривалий час були позбавлені можливості використовувати автомобіль для роботи і відпочинку, що створювало для них додаткові незручності; були змушені ремонтувати автомобіль, що призвело до незапланованих грошових витрат.

З огляду на це, суд підставно стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 5000 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди, частково задовольнивши їх позов.

При цьому розмір моральної шкоди суд першої інстанції визначив з урахуванням вимог ч.3 ст.23 ЦК України.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_5 не надала належних доказів розміру майнової шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля Toyota Camry, спростовується матеріалами справи.

ОСОБА_5 надала суду висновок судової автотоварознавчої експертизи №11299 від 20 лютого 2013 року, проведеної ХНДІСЕ ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса у кримінальній справі, згідно якого майнова шкода, спричинена пошкодженням автомобіля Toyota Camry складає 132741 грн. (а.с.3-7 т.1).

Зазначений висновок відповідно до ч.1 ст.64 ЦПК України є належним письмовим доказом.

За клопотанням відповідача ОСОБА_3, який вважав розмір спричиненої майнової шкоди завищеним, суд апеляційної інстанції призначив судову автотоварознавчу експертизу у цивільній справі.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №6556 від 2 вересня 2014 року, проведеної ХНДІСЕ ім.Засл. професора М.С.Бокаріуса, майнова шкода спричинена пошкодженням автомобіля Toyota Camry на момент проведення експертизи склала 202 695,18 грн., вартість відновлюваного ремонту - 189137,15 грн.

При цьому висновок судової автотоварознавчої експертизи №11299 від 20 лютого 2013 року щодо визначеного нею розміру майнової шкоди на час її проведення - 132741 грн. зазначеним вище висновком не спростовано (а.с.3-10 т.2).

Оскільки ОСОБА_5 надала суду докази спричинення їй майнової шкоди у сумі 132741 грн., а ОСОБА_3 їх не спростував, підстав для скасування рішення і відмови ОСОБА_5 у позові не має.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного Харківської області від 13 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: