Ухвала суду № 40877252, 13.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/931/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2095/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б.В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Матківського Р.Й., Шалаути Г.І.

секретаря Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на рішення Косівського районного суду від 18 серпня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

В квітні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором кредитором спадкодавця.

Ухвалою Косівського районного суду від 06 серпня 2014 року до участі в справі в якості відповідачів залучено також ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Рішенням Косівського районного суду від 18 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Відповідачі проживали разом з боржником на день його смерті - день відкриття спадщини і у встановлені законом строки не заявили про відмову від неї. А отже відповідно до положень ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину. При вирішенні спору судом не враховано також, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину, кожен із них - особисто в розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив із відсутності зареєстрованого нерухомого та рухомого спадкового майна, що підтверджено даними реєструючих органів. Натомість не звернув увагу, що до спадкового майна належить і рухоме майно, яке знаходиться в будинку, де проживав позичальник. Однак, ця обставина судом взагалі не досліджувалась. Посилаючись на неповне з'ясування судом дійсних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору просив рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її представник в засідання апеляційного суду не з'явилися будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів про те, що відповідачі є спадкоємцями майна боржника і що таке майно взагалі відсутнє, оскільки не було за ним зареєстровано.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали, справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 22.07.2011 року ОСОБА_2 згідно його заяви ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано строковий кредит в сумі 8 300 грн. зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків в розмірі 0,01% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 36 місяців - з 22.07.20011 року по 21.07.2014 року (а.с.12,13).

Боржник належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого допустив заборгованість на загальну суму 10 861,16 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.35).

Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

З'ясовано, що після смерті боржника банк 30.12.2013 року за вих. № 35076 направив до Косівської районної державної нотаріальної контори претензію кредитора з вимогою до спадкоємців померлого - відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про погашення кредитної заборгованості за цим договором, на підставі якої було відкрито спадкову справу та зроблено два витяги зі Спадкового реєстру (а.с.25-27).

Встановлено, що ухвалою Косівського районного суду від 21.05.2014 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі, зокрема щодо прийняття спадщини спадкоємцями померлого, а також щодо належності померлому на праві власності нерухомого та рухомого майна.

Як вбачається зі змісту листа Косівської районної державної нотаріальної контори від 23.06.2014 року згідно довідки Уторопської сільської ради від 18.02.2014 року за № 19/02-33 відповідачі фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 Однак дані щодо складу спадкового майна та його вартості в справі нотаріальної контори відсутні (а.с. 99).

Разом з тим, в ході розгляду справи не встановлено наявність у ОСОБА_2 на праві власності нерухомого чи рухомого майна, яке відповідачами прийнято в спадщину. Наведені обставини підтверджуються даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та даними реєстрації транспортних засобів (а.с.87,88,93), отриманими на виконання ухвали суду про витребування доказів.

З врахуванням наведених обставин суд прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вірно з цих підстав відмовив в задоволенні позову банку.

Твердження апелянта щодо неповноти з'ясування дійсних обставин справи, зокрема, що стосується наявності у померлого на праві власності рухомого (хатнього) майна, то такі не заслуговують на увагу. При цьому колегія суддів виходить з положень ст. 60 ЦПК України щодо доведення кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів щодо отримання в спадщину відповідачами іншого майна представник банку суду не надав, аналогічно як і не заявляв клопотання про їх витребування в разі наявності труднощів щодо отримання таких доказів.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» відхилити, а рішення Косівського районного суду від 18 серпня 2014 року рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Р.Й. Матківський

Г.І. Шалаута