Ухвала суду № 40876977, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2016/14 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дніпровської районної у місті Києві державна адміністрації, Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації треті особи: Центр захисту дітей "Наші діти", ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної у місті Києві державна адміністрації, Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 80 від 20.02.2013 про призначення ОСОБА_3 опікуном над малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання протиправним та скасування клопотання Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 41/306 від 31.01.2013 про влаштування малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Центру захисту дітей "Наші діти".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2014 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження № 80 від 20.02.2013 "Про призначення опіки над малолітньою дитиною", згідно з яким гр. ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_4 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1374 від 04.09.2004) у зв'язку з тим, що мати, гр. ОСОБА_5 та батько, гр. ОСОБА_6, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.2005 позбавлені батьківських прав.

Вказане розпорядження прийнято за заявою ОСОБА_3 та наданих документів, а також з врахуванням рекомендацій Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 11.02.2013 (протокол № 2).

Судом першої інстанції встановлено, що малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, позбавлена батьківського піклування, у зв'язку з позбавленням її біологічних батьків батьківських прав згідно з рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.2005 № 2-4221, та перебуває на первинному обліку в службі у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації .

Судом першої інстанції встановлено, що на час прийняття Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією оскаржуваного розпорядження № 80 від 20.02.2013, малолітня ОСОБА_4 не перебувала під опікою і на підставі клопотання Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації №41/306 від 31.01.2013 та наказу Центру захисту дітей "Наші діти" № 2 від 31.01.2013, копії яких наявні у справі, була прийнята до вказаного Центру і зарахована до сімейної групи кв. №2.

ОСОБА_3 звернулася до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації з відповідною письмовою заявою і документами про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_4, які розглядалися на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та щодо якої Комісією ухвалено позитивне рішення, оформлене протоколом № 2 від 11.02.2013, копія якого наявна у справі.

Таким чином, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про відповідність оскаржуваного розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 80 від 20.02.2013 вимогам ст.ст. 56, 60, 63 ЦК України, ст.ст. 243, 245 СК України та п.п. 40, 41 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008.

Твердження апелянта про те, що опікуном малолітньої ОСОБА_4 може бути адміністрація Центру захисту дітей "Наші діти" є вірними і відповідають п.п. 31, 35 Порядку №866 і п.п. 9, 15 Типового положення про центр захисту дітей "Наші діти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1421.

Разом з тим, вказані твердження не є достатньою підставою для висновку про неправомірність оскаржуваного розпорядження, оскільки саме ОСОБА_3 є директором Центру захисту дітей "Наші діти" згідно з наказом Центру захисту дітей "Наші діти" №1-к від 01.06.2012, копія якого наявна у справі. Крім того, вищевказані акти є підзаконними, водночас нормою ч. 2 ст. 63 ЦК, що має вищу юридичну силу, встановлено, що опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Посилання позивача на те, що розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації №486 від 12.11.2012 про припинення опіки ОСОБА_2 над малолітньою ОСОБА_4 в подальшому було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва №826/7019/13-а від 19.06.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014, також не є достатньою підставою для висновку про неправомірність оскаржуваного розпорядження, оскільки дані судові рішення винесені і набрали законної сили після прийняття оскаржуваного розпорядження і не спростовують настання тих обставин, що стали підставою для його прийняття.

На час вирішення даної справи, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2014 №К/800/19664/14 (справа №826/7019/13-а) зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2013 №826/7019/13-а і ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014.

Крім того, припинення опіки визначено ст. 75 ЦК, ст.ст. 250, 251 СК і розглядається в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим скасування судом розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації №486 від 12.11.2012 про припинення опіки ОСОБА_2 над малолітньою ОСОБА_4 може бути предметом розгляду для питання про припинення опіки звільнення ОСОБА_3, що не є предметом даної справи.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання протиправним і скасування клопотання Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.01.2013 №41/306 про влаштування малолітньої ОСОБА_4 до Центру захисту дітей "Наші діти", з тих мотивів, що вказане клопотання не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, тобто не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст 17 КАС, і законодавством не передбачено можливості його оскарження до суду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 07.10.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Карпушова О.В.