Постанова № 40876964, 07.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9274/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представників позивача: Фартушного С.І., Хитрого М.В.,

представника відповідача - Максименка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про застосування заходів реагування, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося у суд із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, зважаючи на наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що встановлені в ході перевірки ПАТ «Креді Агріколь Банк» порушення пожежної безпеки являються підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи в приміщеннях, що підлягали перевірці.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Судом встановлено, що ПАТ «Креді Агріколь Банк», як правонаступник ПАТ «Індекс-Банк», є власником нежилого будинку, розташованого в м. Києві по вул. Пушкінській, 42/4, на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2004 року.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, позивачем проведено позапланову перевірку додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки. Об'єктом перевірки виступали приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4. За підсумками перевірки Шевченківським райуправлінням ГУ ДСНС України у м. Києві складено акт від 12.06.2014 року №604 та виявлено ряд порушень правил та норм пожежної безпеки, а саме:

1) коридори 6, 5, 4, 3, 2 поверхів не забезпечені природнім світлом крізь прорізи в зовнішніх стінах будівлі;

2) між сходовими маршами не передбачено проміжок завширшки у просвіті не менше 75 мм;

3) у підвальному приміщенні при виході з ліфта відсутній тамбур - шлюз 10-го типу з підпором повітря при пожежі;

4) коридори, які не мають природного освітлення, не обладнані спеціальною системою димовидалення;

5) на перепадах висот менше 45 см на шляхах евакуації не виконані пандуси з нахилом 1:6 або 3 сходини (4-ий поверх);

6) ширина проходів на шляхах евакуації поверху менше 1-го метра (4, 5 поверх, підвал);

7) ширина сходових маршів менше 1,2 м;

8) висота дверей на шляхах евакуації менше 2-х метрів (2-ий поверх);

9) шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями;

10) простори за підвісними стелями, де прокладено більше 12 проводів (кабелів) не обладнані автоматичною установкою пожежегасіння.

Враховуючи результати перевірки, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося у суд з вимогою застосувати заходи реагування на виявлені порушення шляхом зупинення подальшої експлуатації приміщень ПАТ «Креді Агріколь Банк» за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4.

Суд першої інстанції дійшов висновку про достатність підстав для задоволення позову.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить із наступного.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (абз. 2 ст. 1 Закону).

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (абз. 3 ст. 1 Закону).

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 4 вказаного Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Зі змісту частин 6, 7 статті 7 Закону, зокрема, слідує, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відомості згідно цього Закону.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту. Також цей Кодекс визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно із ч. 3 ст. 55 вказаного Кодексу забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 67 цього Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Апелянт зазначає, що виявлені контролюючим органом порушення правил пожежної безпеки були усунуті ним, а частина є необґрунтованими та фактично були відсутні.

Обговорюючи виявлене позивачем порушення з боку відповідача вимог пп. 6.1.2 п. 6 Глави 6 Правил пожежної безпеки в Україні (порушення №10), колегія суддів зауважує, що відповідно до вказаного пункту Правил будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися установками пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду.

Так, згідно Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженому наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22 серпня 2005 року № 161 (у таблиці 3 (пункт 10)) приміщення, де у просторах над підвісною стелею прокладено відкрито проводи або кабелі з ізоляцією із горючих матеріалів (при кількості проводів або кабелів більше 12), підлягали обладнанню АУПГ та АУПС.

Разом з тим, згаданий наказ Міністерства втратив чинність з 22.10.2012 року (відповідно до наказу МНС України №1185 від 10.09.2012), а тому на час проведення перевірки відповідача, позивач безпідставно встановив порушення позивачем нечинного нормативно-правового акту.

При цьому, судова колегія враховує, що відповідачем надано копії сертифікатів відповідності на кабелі не розповсюджуючі горіння та труби гнучкі, гофровані електроізоляційні з ПВХ.

Обговорюючи виявлену позивачем відсутність природного освітлення та системи димовидалення в коридорах 6, 5, 4, 3, 2 поверхів, колегія суддів зауважує, що із фотознімків, копії яких наявні в матеріалах справи, а також із копії технічного паспорта на будівлю вбачається, що згадані коридори з одного боку відділені стінами зі скла від приміщень, в яких є вікна та природне освітлення. Відтак, доводи відповідача про відсутність природного освітлення в коридорах та необхідність системи димовидалення є безпідставними.

Надаючи правову оцінку висновкам позивача про порушення позивачем мінімально допустимої ширини сходових маршів, яка за результатами перевірки, становить менше 1,2 м, судова колегія зазначає, що згідно пунктів 9.1.11, 9.1.12 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди» ширина сходових маршів у громадських будинках не повинна перевищувати, як правило, 2,5 м, а також повинна бути не менше розрахункової ширини виходу до сходової клітки з найбільш населеного поверху, але не менше, зокрема, 0,9 м - на сходах, що ведуть до приміщення з кількістю осіб, які одночасно перебувають у ньому, до 5.

Окрім того, відповідно до пункту 5.33 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» ширина у просвіті сходового маршу, повинна бути не меншою за розрахункову та не меншою за ширину евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітку з поверху, на якому перебуває найбільша кількість людей. При цьому ширина сходового маршу не повинна бути меншою за 1,0 м (крім спеціально обумовлених у НД випадків).

Таким чином, Державними будівельними нормами допускається й менша, аніж 1,2 м ширина сходових маршів, яка залежить від кількості осіб, що перебувають у приміщенні, конструктивно з'єднаного зі сходовою кліткою.

У той же час, відповідач наголошує на тому, що в приміщеннях, з яких є вихід на сходи знаходиться менше 5 осіб. Зазначена обставина не спростована позивачем.

Також, колегія суддів зазначає, що позивачем не підтверджено порушення відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні в частині наявності захаращення шляхів евакуації, адже одна металева конструкція для вішання одягу, зображена на фотознімку, наданому позивачем, не відповідає поняттю захаращення, яким, на переконання колегії суддів, являється безладне заповнення простору великою кількістю предметів.

Також, відповідачем надано докази введення в експлуатацію, за участю, зокрема, представника служби державного пожежного нагляду, системи пожежної автоматики на об'єкті, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4. Проект указаної системи пожежної автоматики пройшов експертизу в Управлінні з питань наглядово-профілактичної діяльності Головного управління МНС України в м. Києві, про що свідчить лист від 09.06.2009 року №16/1/3240.

Враховуючи викладене, обговорюючи наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень відповідача у зв'язку із виявленими позивачем порушеннями, колегія суддів зазначає, що таке зупинення є виключним заходом, направленим на відвернення очевидної загрози життю та здоров'ю людей.

У контексті наведеного, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі пов'язується із настанням обставин, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Матеріалами справи не підтверджується вчинення ПАТ «Креді Агріколь Банк» порушень нормативно-правових актів, які можуть спричинити виникнення в перевірених позивачем приміщеннях пожежі. Такі порушення як відсутність пандусів на перепадах висот та розміри проходів на шляхах евакуації, на переконання колегії суддів, не являються такими, що створюють очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки вони не відносяться до першопричин займання та розповсюдження вогню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову шляхом зупинення експлуатації відповідачем приміщень за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, оскільки більшість порушень, які зазначено в акті перевірки, є необґрунтованими, а решта не пов'язана зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, які прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст постанови складений 13 жовтня 2014 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М