ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
30 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/76/14
Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Військової частини 3044 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України до Державної фінансової інспекції у Миколаївській області, за участю Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, про визнання протиправною та скасування вимоги,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2014 року Військова частина 3044 звернулась до адміністративного суду з позовом про скасування п.2 вимоги Державної фінансової інспекції (далі ДФІ) в Миколаївській області, щодо визнання порушенням законодавства здійснення та нарахування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців в обсязі 100% замість 50%.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що спірні нарахування додаткових видів грошового забезпечення передбачено постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року, а також наказом МВС України №436.
Прокурор підтримав позицію військової частини, просив позов задовольнити, наполягав на тому, що обмеження у 50% для додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців в теперішній час вже не діє.
Відповідач позов не визнав, зазначивши що п.7 постанови Кабінету Міністрів України №1294 встановлено тимчасово обмеження у 50% для додаткових видів грошового забезпечення, яке діє до теперішнього часу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п.2 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією військової частини 3044 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України за №14-08-14-14/8603 від 25 грудня 2013 року. Стягнуто сплачений судовий збір у сумі 73,08 грн. з Державного бюджету України на користь позивача.
В апеляційній скарзі ДФІ у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДФІ у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
В період з 23 вересня 2013 року по 01 листопада 2013 року ДФІ в Миколаївській області проводила ревізію фінансово-господарської діяльності Військової частини 3044.
Окрім іншого, ревізорами встановлено, що військовою частиною у періоді з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2013 року здійснювались нарахування та виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених з додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України №1294, в обсязі 100%, а не 50%, що призвело до переплати військовослужбовцям на загальну суму 67 860 грн.
За результатами ревізії, 25 грудня 2013 року ДФІ в Миколаївській області винесено вимогу №14-08-14-14/8603, в якій, серед іншого, виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців в обсязі 100%, замість 50%, кваліфіковано як порушення, яке необхідно усунути та відшкодувати шкоду на суму 67 860 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що тимчасово обмеження у 50%, передбачене п.7 постанови КМУ №1294 втратило свою силу у зв'язку з упорядкуванням додаткових видів грошового забезпечення, які визначені згідно з додатками 25-28 постанови КМУ №1294.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
В апеляційній скарзі ДФІ у Миколаївській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним на теперішній час Кабінетом Міністрів України не прийнято нормативного документу щодо упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям Внутрішніх військ МВС України, які наведено в додатках 25-28 Постанови №1294, що підтверджено листом-роз'ясненням Міністерства соціальної політики України від 10 жовтня 2013 року №11490/0/14-13/13, тому постанову першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Інспектування, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Частинами 1 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Як вбачається з матеріалів справи, ДФІ в Миколаївській області проводила планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Військової частини 3044 в період з 23 вересня 2013 року по 01 листопада 2013 року. Під час її проведення фінансовим органом було встановлено порушення, а саме: військовою частиною у періоді з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2013 року здійснювались нарахування та виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених з додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України №1294, в обсязі 100%, а не 50%, що призвело до переплати військовослужбовцям на загальну суму 67 860 грн.
Колегія суддів вважає і, тим самим, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правильно здійснював нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення, визначених з додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України №1294, в обсязі 100% у періоді з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2013 року, виходячи з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07 листопада 2007 року затвердженні додатки 25-28, якими встановленні розміри додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, внутрішніх військ МВС України та інших військових формувань.
Згідно п.7 вказаної постанови №1294 від 07 листопада 2007 року до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50% установленого згідно із зазначеними додатками розміру.
Пунктом п.11 постанови №1294 від 07 листопада 2007 року передбачено, що таке упорядкування повинно відбутися у тримісячний строк Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів та іншим державними органами.
Поряд з цим, слід зазначити, що 15 січня 2008 року на виконання вказаної постанови командувачем внутрішніх військ МВС України було видано наказ №7 «Про грошове забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ», яким було упорядковано додаткові види грошового забезпечення у 100% розмірі, які передбачені додатками 25-28 до постанови №1294 від 07 листопада 2007 року, який упорядкував додаткові види грошового забезпечення у 100% розмірі, як це і передбачено додатками 25-28 до постанови КМУ №1294.
Вказаний наказ №7 від 15 січня 2008 року в подальшому було скасовано, а замість нього було прийнято Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, затверджену наказом Міністерством внутрішніх справ України №436 від 15 вересня 2010 року, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2010 року за №908/18203, якою також було упорядковано додаткові види грошового забезпечення у 100% розмірі.
При таких обставинах, колегія суддів вважає спірну вимогу направлену саме до позивача необґрунтованою, оскільки Військова частина 3044 самостійно не визначає меж асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовцям, а при нарахуванні та виплаті додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям позивач керувався наказом вищестоящого органу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувана вимога прийнята ДФІ в Миколаївській області протиправно та підлягає скасуванню.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв
Судове рішення № 40876650, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/76/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: