Постанова № 40875654, 10.10.2014, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1030/13-к

Провадження № 1/390/5/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2014 Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Цапушел І.С.,

за участю прокурора - Цвігун І.М.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.190; ч.4 ст.28, ч.2 ст.205; ч.4 ст.28, ч.3 ст.209; ч.4 ст.28, ч.2 ст.358; ч.4 ст.28, ч.3 ст.358; ч.2 ст.369 КК України,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.190; ч.4 ст.28, ч.2 ст.205; ч.4 ст.28, ч.3 ст.209; ч.4 ст.28, ч.2 ст.358; ч.4 ст.28, ч.3 ст.358 КК України,

ОСОБА_23, ОСОБА_24, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ст.198 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст.358, ч.4 ст.28, ч.3 ст.358, ч.2 ст.369 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_21 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст.358, ч.4 ст.28, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ст.198 КК України.

Підсудним ОСОБА_5 та його захисниками: ОСОБА_3, адвокатом ОСОБА_1 подані письмові клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, посилаючись на тривалий час перебування ОСОБА_5 під вартою, понад п'ять років, та на відсутність підстав для застосування такого суворого запобіжного заходу на даний час.

При розгляді їх клопотання просили звернути увагу суду на практику Європейського суду з прав людини, а також врахувати, що ОСОБА_5 раніше не судимий, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина та батько похилого віку, який є інвалідом ІІ групи та наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання і реєстрації.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 та його захисники зазначені клопотання підтримали, просили їх задовольнити. ОСОБА_5 запевняв суд, що не буде ухилятися від явки до суду та перешкоджати встановленню істини у справі.

Прокурор та підсудна ОСОБА_16 розгляд даних клопотань залишили на розсуд суду.

Всі інші учасники процесу підтримали заявлені клопотання.

04.07.2009 року ОСОБА_5 затримано відповідно до вимог ст. 115 КПК України 1960 року.

14.07.2009 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_3. обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з того часу підсудний перебуває під вартою у Кіровоградському слідчому ізоляторі.

Відповідно до вимог ст. 148 КПК України 1960 року запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Згідно вимог ст. 150 КПК України 1960 року при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, а так само і про його зміну, крім вищевикладених обставин, враховується тяжкість вчиненого злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Згідно до вимог ст. 274 КПК України 1960 року, під час розгляду справи суд при наявності до того підстав може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного.

В практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, Суд вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти («В. проти Швейцарії» (W v Switzerland), 14379/88, 26.01.1993).

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Воно має оцінюватися в кожному окремо випадку залежно від особливості конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

На даний час підсудний ОСОБА_5 знаходиться під вартою більше п'яти років у стані процесуальної невизначеності.

В ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішенні у справі «Єлоїв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

При вирішенні заявлених клопотань судом враховується тяжкість злочинів, в яких обвинувачується підсудний, тривалість перебування його під вартою (більше 5 років), наявність постійного місця проживання та реєстрації, а також те, що підсудний ОСОБА_5 раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, яка потребує догляду та матеріального забезпечення та батька похилого віку, який є інвалідом ІІ групи.

Все вищевикладене дає суду підстави вважати про можливість зміни запобіжного заходу підсудному ОСОБА_5 з тримання під вартою на підписку про невиїзд з покладенням на підсудного обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України.

Керуючись ст.ст. 148, 149, 149-1, 150, 165, 1651, 273, 274 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання підсудного ОСОБА_5 та його захисників: ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_5 у виді тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Обрати відносно підсудного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Відповідно до ст. 149-1 КПК України покласти на підсудного ОСОБА_5 наступні обов'язки:

1. З'являтись на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик.

2. Повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання або місця роботи.

3. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, які повертаються негайно після скасування відповідного запобіжного заходу або покладеного обов'язку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя