Постанова № 40875236, 01.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа№ 910/19977/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Федорчука Р.В.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 01.10.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 (повне рішення складено та підписано 06.06.2014)

у справі №910/19977/13 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»

до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про стягнення 49 500,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі №910/19977/13 позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» 49 500,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі №910/19977/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник стверджує, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

04.07.2014 Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Федорчук Р.В., Лобань О.І., прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/19977/13 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 у зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. у відпустці змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Федорчук Р.В.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС» на підставі ст.96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі №910/19977/13 відмовити, рішення суду залишити без змін.

Представник позивача приймав участь в судовому засіданні, в якому надав свої пояснення щодо суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі №910/19977/13 - без змін.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Проте, представник відповідача брав участь в судових засіданнях 20.08.2014 та 17.09.2014, в яких надав свої пояснення щодо суті спору, підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі №910/19977/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2012 між ПАТ «Страхова група «ТАС» (далі - страховик) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №110920 з Правилами добровільного страхування, якими було застраховано страхові ризики, пов`язані з експлуатацією, належного страхувальнику автомобіля марки «Тойота RAV-4», державний номер НОМЕР_1. Пуктом 4.2.1 Правил передбачено страховий ризик «ДТП».

28.12.2012 у місті Луцьку по вул. Кривий Вал сталася ДТП, а саме: зіткнення двох автомобілів, зокрема застрахованого ТЗ, під керуванням водія ОСОБА_3 та вантажного автомобіля марки «ГАЗ-33023», державний номер НОМЕР_2, належного ТОВ «Шинака Україна», під керуванням водія ОСОБА_4 (далі - винна особа).

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується довідкою ВДАІ (ф. №2) та постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.02.2013.

У результаті вказаного ДТП застрахованому транспортному засобу завдано механічних пошкоджень. Розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 у вищевказаній ДТП, згідно зі звітом №2013/1801 від 11.01.2013, склав 58293,65 грн. Відповідно до рахунку-фактури №АК00013279 від 09.01.2013 розмір матеріального збитку складає 54826,66 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2013, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, наземного транспортного засобу автомобіля «Тойота RAV-4», державний номер НОМЕР_1, складає складає 56 854,07 грн., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 53 393,89 грн.

Позивач відповідно до умов договору страхування, на підставі заяви страхувальника та страхового акта, виплатив власникові пошкодженого автомобіля страхове відшкодування у сумі 54 826,66 грн, з яких 5 226,44 грн зараховані як страхові платежі за договором, що підтверджується платіжним дорученням №76378 від 29.01.2013.

Цивільно-правова відповідальність винної особи, як водія автомобіля марки «ГАЗ-33023» державний номер НОМЕР_2 застрахована у ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», згідно полісу №АВ/1267793 (страхувальник - ТОВ «Шинака Україна»). Вказаним полісом визначено ліміт страховика за шкоду, заподіяну майну у розмірі 50 000,00 грн. та франшизу в розмірі 500,00 грн.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська транспортна страхова компанія» позивач звернувся з претензією №107 від 14.03.2013 до відповідача про відшкодування коштів в порядку регресу, яка відповідачем залишена без відповіді (а.с. 49-50).

У жовтні 2013 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 49 500,00 грн.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі №910/19977/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» посилається на неповідомлення його, як страховика про настання ДТП з боку страхувальника - ТОВ «Шинака Україна».

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

За приписами ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ст. 20 ЗУ «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_4 встановлена у судовому порядку (постановою Ківецівського районного суду Волинської області від 20.02.2013 у справі №158/246/13-п), а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення, а відтак, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації вантажного автомобіля «ГАЗ-33023», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля, а саме ТОВ «Шинака Україна».

Згідно з п. 34.4 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Як зазначалось вище, відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2013, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, наземного транспортного засобу автомобіля «Тойота RAV-4», державний номер НОМЕР_1, складає 56 854,07 грн., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 53 393,89 грн. (а.с. 164-166).

Нормами статті 21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ГАЗ-33023» державний номер НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» полісом №АВ/1267793, за яким ліміт по майну становив 50 000,00 грн., а франшиза - 500,00 грн.

Отже, ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» зобов'язане виплатити ПАТ «СК «ТАС» кошти у сумі 49 500,00 грн. (50 000,00 грн. - 500,00 грн.).

Крім того, доводи скаржника щодо неповідомлення страховика про настання ДТП з боку страхувальника, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються за необґрунтованістю та недоведеністю, оскільки вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум коштів у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Твердження скаржника щодо причетності автомобіля «Тойота RAV-4», державний номер НОМЕР_1, до інших ДТП та ймовірність отримання ним аналогічних механічних пошкоджень, колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються, оскільки під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб автомобіль «Тойота RAV-4» дійсно був причетний до іншої ДТП, однак з наданих матеріалів, на вимогу суду, вбачаються різні мехінічні пошкодження.

Також посилання скаржника на те, що у справі відсутні дані про перебування водія автомобіля «ГАЗ-33023» ОСОБА_4 у трудових відносинах із ТОВ «Шинака Україна» є безпідставним. Вказану обставину було перевірено, як працівниками ДАІ при оформленні даної пригоди та Ківерцівським районним судом Волинської області у справі №158-246/13-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4

З огляду на зазначені вище обставини, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки згідно з положеннями ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є саме приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія».

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодного доказу, підтверджуючого факт відшкодування позивачеві здійсненої останнім виплати страхового відшкодування, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 49 500,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем - приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 03.06.2014.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі №910/19977/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі №910/19977/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/19977/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Р.В. Федорчук

О.М. Гаврилюк