Постанова № 40875159, 09.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2014 року Справа № 904/1179/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

представники сторін не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Перещепинетеплоенерго” комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/1179/14

за позовом Дочірньої компанії “ГАЗ УКРАЇНИ” Національної акціонерної компанії “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, м. Київ

до Дочірнього підприємства “Перещепинетеплоенерго” комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради м.Перещепине, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення 61 734, 83 грн.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року Дочірня компанія “ГАЗ УКРАЇНИ” Національної акціонерної компанії “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” (далі ДК “ГАЗ УКРАЇНИ” НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства “Перещепинетеплоенерго” комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради (далі ДП “Перещепинетеплоенерго” КП “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради) про стягнення 34 211, 88 грн. пені, 7 318, 22 грн. інфляційних втрат, 20 204, 73 грн. 3% річних та 1 827, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/1179/14 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконання відповідачем умов договору №06/10-2963 ТЕ-3 від 27.12.2010р. про закупівлю природного газу за державні кошти.

Не погодившись з рішенням суду, ДП “Перещепинетеплоенерго” КП “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/1179/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДК “ГАЗ УКРАЇНИ” НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” про стягнення штрафних санкцій відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідач був позбавлений права приймати участь в судових засіданнях при розгляді справи по суті, давати пояснення, про розгляд справи відповідачу стало відомо після отримання рішення суду; позивачем вказано про укладання договору в грудні 2010 року з ДП “Перещепинетеплоенерго” КП “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради, що не відповідає дійсності, оскільки зміна найменування підприємства відбулася 27.12.2013р.; договір №06/10-2963 ТЕ-3 укладався з метою надання послуг централізованого опалення виключно населенню, яке має значну заборгованість за отримані послуги, у той час як нарахування пені населенню за прострочення оплати комунальних послуг заборонено чинним законодавством, тому підприємство не має джерела доходу, за рахунок якого можна було б сплачувати будь-які штрафні санкції, які могли б бути відшкодовані за рахунок стягнення пені з населення; станом на 01.05.2014р. дебіторська заборгованість (споживачів) за отримане тепло складає близько 3, 6 тис. грн.; відповідач розраховуватись за спожитий природний газ має можливість лише шляхом укладання договорів про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію на виконання постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012р. “Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування”; порушення строку розрахунку за спожитий природний газ сталося не з вини відповідача, по незалежним від нього обставинам, оскільки відшкодування вартості різниці в тарифах підприємству здійснюється не кожного року, а раз на 2-3 роки, лише наприкінці 2012 року за рахунок зазначеного відшкодування було здійснення погашення заборгованості за отриманий у 2011 році природний газ; згідно ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, тому строк для стягнення пені вже минув.

В відзиві на апеляційну скаргу ДК “ГАЗ УКРАЇНИ” НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/1179/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 09.10.2014р. представники сторін не з’явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином (а.с.103, 106, 107).

03.10.2014р. від ДК “ГАЗ УКРАЇНИ” НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” надійшла телеграма про розгляд справи №904/1179/14 за наявними матеріалами без участі представника позивача.

Строк розгляду апеляційної скарги, продовжений за клопотанням сторін, спливає 09.10.2014р.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

27.12.2010р. між ДК “ГАЗ УКРАЇНИ” НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” (постачальник) та Дочірнім підприємством обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” “Перещепинетеплоенерго” (покупець) укладений договір №06/10-2963 ТЕ-3 про закупівлю природного газу за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п. 1.1. договору).

Рішенням сесії Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2013р. найменування покупця було змінено на Дочірнє підприємство “Перещепинетеплоенерго” комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради, реєстрація змін здійснена 16.01.2014р.

В п. 1.2. договору передбачено, що постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 650, 8 тис. куб. м.

Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 840, 196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами 234, 00 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу 1 091, 00 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1 309, 20 грн. (п. 3.1 договору).

Додатковою угодою №2 від 04.04.2011р. з 01 квітня 2011р. п.3.1 договору №06/10-2963 ТЕ-3 від 27.12.2010р. викладено в наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. газу становить 815, 00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 259, 70 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу 1 091, 00 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1 309, 20 грн.

Пункт 3.2. договору №06/10-2963 ТЕ-3 від 27.12.2010р. додатковою угодою №1 від 28.01.2011р. викладено в наступній редакції: сторони домовились, що ціна за 1 000 куб. м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим держаним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов’язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифів.

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати в такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2011р. п. 10.1 договору №06/10-2963 ТЕ-3 від 27.12.2010р. викладено в наступній редакції: договір набирає чинності з дати його підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №5 від 03.10.2011р. договір №06/10-2963 ТЕ-3 від 27.12.2010р. припинено в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011р.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору позивач протягом січня - квітня 2011р. поставив відповідачу природний газ обсягом 459, 874 тис. куб. м. на загальну суму 602 067, 04 грн.

Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу:

- за січень 2011р. від 31.01.2011р. на суму 213 513, 50 грн.,

- за лютий 2011р. від 28.02.2011р. на суму 217 041, 79 грн.,

- за березень 2011р. від 31.03.2011р. на суму 151 864, 58 грн.,

- за квітень 2011р. від 30.04.2011р. на суму 19 647, 17 грн. (а.с.32-35).

Відповідач за поставлений газ розрахувався несвоєчасно (19.04.2011р. та 27.12.2012р.), у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Порушенням зобов’язання, відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.1. договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 7 318, 22 грн. інфляційних втрат за період березень 2011р. - грудень 2012р., 20 204, 73 грн. 3 % річних за період з 21.02.2011р. по 27.12.2012р., 34 211, 88 грн. пені за загальний період з 21.02.2011р. по 21.11.2011р., розрахованої по кожному періоду поставки окремо в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити наступне:

по-перше, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що не є підставою звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Умови договору №06/10-2963 ТЕ-3 від 27.12.2010р. не містять застережень щодо настання обов'язку покупця оплатити природний газ лише після отримання різниці в тарифах та чи наявності фінансування з відповідного бюджету. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьому, наведена норма встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин;

по-друге, договір про організацію взаєморозрахунків від 06.12.2012р. №670/517з-ГУ не містить вказівки про припинення дії договору на постачання природного газу від 27.12.2010р. №06/10-2963 ТЕ-3. Відсутність субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах не є підставою звільнення відповідача від передбаченої договором господарсько-правової відповідальності. Відповідно до умов договору, у разі несвоєчасної оплати за фактично переданий газ, 21 числа місяця, наступного за поставкою газу, у відповідача виникає прострочення заборгованості. За рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов’язання;

по-третє, позивачем нарахування пені здійснено протягом шести місяців на заборгованість по кожному місяцю поставки природного газу окремо. Стаття 259 Цивільного кодексу України встановлює, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Пунктом 9.3. договору сторони погодили, що строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю 3 (три) роки.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції станом на 15.04.2014р. не мав доказів повідомлення відповідача належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ухвали господарського суду від 18.03.2014р. про відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2014р. В судове засідання 15.04.2014р. представник відповідача не з'явився.

Зазначивши в рішенні суду від 15.04.2014р. про повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи, господарський суд не послався на відповідні докази (повідомлення про вручення поштового відправлення, телефонограму, тощо), тоді як відповідач не був належним чином повідомлений судом про час та місце проведення судового засідання.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, у томі числі і тоді, коли суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України приймає нове рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Перещепинетеплоенерго” комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради м. Перещепине, Новомосковський район, Дніпропетровська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/1179/14 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Перещепинетеплоенерго” комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради, м. Перещепине, Новомосковський район, Дніпропетровська область на користь Дочірньої компанії “ГАЗ УКРАЇНИ” Національної акціонерної компанії “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, м. Київ 7 318, 22 грн. інфляційних втрат, 20 204, 73 грн. 3% річних, 34 211, 88 грн. пені та 1 827, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014р., виданим на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/1179/14.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 14.10.2014р.)