Рішення № 40875048, 02.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11784/14 02.10.14

За позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Казенного підприємства "Південукргеологія"

до Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 2 812 062,04 грн.

Судді: Бондарчук В.В. (головуюча)

Бойко Р.В.

Нечай О.В.

Представники:

від прокуратури: Левицька Н.В.

від позивача: Фощій І.М.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Казенного підприємства "Південукргеологія" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" (далі-відповідач) про зобов'язання відповідача підписати акт №2 здачі-приймання виконаних робіт та стягнення 2 812 062,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт на підставі договору №01.01.12 від 03.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

09.07.2014 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у Державної комісії України по запасах корисних копалин документи щодо розгляду останнім матеріалів геологічного звіту «Попередня геолого-економічна оцінка родовища золота Балка Золота», які Казенне підприємство "Південукргеологія" передало комісії відповідно до договору №01.01.12 від 03.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи №910/11784/14 у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. визначено склад суду для розгляду справи №910/11784/14 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Бойко Р.В., Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. колегією суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Бойко Р.В., Нечай О.В. матеріали справи №910/11784/14 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 02.10.2014 р. за участю представників сторін. Витребувано у Державної комісії України по запасах корисних копалин документально-підтверджені відомості щодо розгляду останнім матеріалів геологічного звіту «Попередня геолого-економічна оцінка родовища золота Балка Золота», які Казенне підприємство "Південукргеологія" передало комісії відповідно до договору №01.01.12 від 03.02.2012 р., в тому числі протоколу апробації запасів.

У даному судовому засіданні представники прокуратури та позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.10.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2012 р. між Казенним підприємством "Південукргеологія" та Північним державним регіональним геологічним підприємством "Північгеологія" був укладений договір №01.01.12, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати роботи з «Підготовки матеріалів для апробації ДКЗ України запасів золота родовища «Балка золота» в Дніпропетровській області.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість робіт за цим договором становить 1 056 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, оплата за виконані роботи проводиться на протязі 10 календарних днів після апробації запасів ДКЗ та підписання протоколу.

Згідно п. 3.1. договору, роботи вважаються виконані позивачем та прийняті відповідачем після апробації запасів ДКЗ та отримання відповідачем протоколу ДКЗ.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що по закінченні робіт, визначених в п. 3.1 позивач надає відповідачу акт здачі-приймання виконаних робіт з додаванням до нього комплекту наукової, технічної та іншої документації, передбаченої Технічним завданням і умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору, відповідач протягом 5 робочих днів після отримання акта здачі-приймання робіт і звітних документів, вказаних у п. 3.2. цього договору, зобов'язаний розглянути на науково-технічній раді роботи на предмет відповідності виконаної роботи Технічному завданню та у випадку відсутності зауважень підписати та направити позивачу підписаний акт здачі-приймання науково-технічної продукції або надати обґрунтовану відмову від приймання роботи.

Згідно п. 3.5. договору, у випадку обґрунтованої відмови відповідача, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, строків їх виконання.

16.02.2012 р. між Казенним підприємством "Південукргеологія" та Північним державним регіональним геологічним підприємством "Північгеологія" було укладено додаткову угоду №1 до договору №01.01.12 від 03.02.2012 р., за якою сторони погодилися зокрема, пункт 2.1 договору викласти в наступній редакції: "за виконані роботи відповідач перераховує на рахунок позивача кошти у розмірі 3 102 062,04 грн."

Як стверджує позивач, ним було виконано підрядні роботи на загальну суму у розмірі 3 102 062,04 грн., про що було складено акт здачі - приймання виконаних робіт від 14.05.2012 р., який підписаний та оплачений відповідачем та акт №2 здачі - приймання виконаних робіт на суму 2 812 062,04 грн., який був направлений відповідачеві разом з листом №01-12-08 від 14.01.2013 р., що підтверджується описом вкладення і фіскальним чеком № 4555 від 15.01.2013 р. та відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення вручений 19.01.2013 р. (копії в матеріалах справи).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вказаний акт на суму 2 812 062,04 грн. не підписано, однак останнім надано відповідь Казенному підприємству "Південукргеологія" про те, що після завершення реорганізації та відкриття фінансування геологорозвідувальних проектів, підприємством буде здіснюватися оплата виконаних робіт, у тому числі за договором №01.01.12 від 03.02.2012 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 2 812 062,04 грн. Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача підписати акт №2 здачі-приймання виконаних робіт.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №01.01.12 від 03.02.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем згідно договору було виконано підрядні роботи, а також оформлено акти здачі - приймання виконаних робіт, останній з яких, а саме, акт №2 здачі-приймання виконаних робіт, відповідачем не підписано та не повернуто позивачеві у передбачені п. 3.4. договору строки.

Крім того, відповідачем не надано мотивованої відмови від підписання вказаного акту в порядку, визначеному п. 3.5. договору, зокрема, не складено двосторонній акт з переліком необхідних доробок, строків їх виконання, так само як і не проведено відповідачем оплати позивачеві за виконані роботи по вказаному акту.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Таким чином, оскільки відповідачем жодних вимог щодо кількості та якості робіт у передбачені п. 3.4 та п.3.5. договору строки позивачеві не заявлялось, доказів направлення листів позивачеві із зауваженнями щодо якості та повноти виконаних робіт відповідачем суду не надано, тому обов'язок прийняти такі роботи є безумовним, а переданий позивачем акт №2 здачі-приймання виконаних робіт на суму 2 812 062,04 грн., який був направлений відповідачеві разом з листом №01-12-08 від 14.01.2013 р. та вручений 19.01.2013 р. (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення та опису вкладення в цінний лист), з урахуванням п. 3.4 договору, вважається підписаним 24.01.2013 р.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлене вище, суд визнає необґрунтованими вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача підписати акт №2 здачі-приймання виконаних робіт.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, згідно листа Державної комісії України по запасах корисних копалин №546/07 від 26.08.2014 р., рішення останньої щодо апробації запасів, перспективних та прогнозних ресурсів золота в корінних рудах родовища Балка Золота, оформлено протоколом засідання колегії ДКЗ №2590-ДСК від 06.04.2012 р., примірники протоколу відправлені також відповідачу.

Таким чином, враховуючи, що строки оплати, встановлені п. 2.2. договору, настали з моменту апробації запасів ДКЗ та підписання протоколу на протязі 10 календарних днів, оскільки відповідний протокол ДКЗ був підписаний 06.04.2012, обов'язок відповідача провести оплату виконаних робіт на суму 2 812 062,04 грн. мав бути виконаний не пізніше 16.04.2012 р.

Проте, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач за виконані позивачем роботи згідно акту №2 на суму 2 812 062,04 грн. не розрахувався, доказів зворотного суду не надав.

Отже, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 01.01.12 від 03.02.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення 2 812 062,04 грн. заборгованості.

Щодо розподілу судових витрат, суд відзначає наступне.

Згідно пункту 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

За таких обставин, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 4.8. постанови Пленуму ВГСУ №7, сплата судового збору покладається на відповідача в частині задоволених позовних вимог та на визначеного прокурором позивача в частині не задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Казенного підприємства "Південукргеологія" задовольнити частково.

2. Стягнути з Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, буд. 10, ідентифікаційний код - 25398506), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Казенного підприємства "Південукргеологія" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, буд. 11, ідентифікаційний код - 01432150) 2 812 062 (два мільйони вісімсот дванадцять тисяч шістдесят дві) грн. 04 коп. - заборгованості.

3. Стягнути з Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, буд. 10, ідентифікаційний код - 25398506) до Державного бюджету України 56 241 (п'ятдесят шість тисяч двісті сорок одну) грн. 24 коп. - судового збору.

4. Стягнути з Казенного підприємства "Південукргеологія" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, буд. 11, ідентифікаційний код - 01432150) до Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

5. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 07.10.2014 р.

Судді Бондарчук В.В. (головуюча)

Бойко Р.В.

Нечай О.В.