Постанова № 40873132, 01.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4674/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯМУР-ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯМУР-ТРЕЙД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.08.2013 року № 0001462202 та № 0001472202.

В обґрунтування позову товариство посилалося на те, що встановлені в акті перевірки факти зведені до аналізу діяльності контрагентів позивача, а також по ланцюгу їхніх контрагентів-постачальників та до перевірки дотримання саме ними податкового законодавства, в той час як законодавством визначена індивідуальна відповідальність за вчинені правопорушення юридичною особою, а відтак податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 року № 0001462202, № 0001472202 прийняті з порушенням норм чинного законодавства на підставі безпідставних та необґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки, чим порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідач проти позову заперечував та зазначав, що викладені висновки в Акті перваки є правомірними, а відтак, прийняті податкові повідомлення-рішення є законними, в зв'язку з чим нема підстав для задоволення позовних вимог.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Ямур-Трейд» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.07.2013 року №0001462202 на загальну суму 78488,00 грн., з них за основним платежем - 52325,00 грн., штрафні фінансові санкції - 26163,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням в частині задоволення позову Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ТОВ «Ямур-Трейд» відмовити повністю.

Позивач рішення суду першої інстанції не оскаржував.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ 02.08.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ямур-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «НАВИГАТОР СТРОЙ» за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року, ТОВ «НЕПТУН ІНВЕСТ» за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, ТОВ «УСПІХ 20 ПЛЮС 12» за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, ТОВ «ДІОМЕД ІНВЕСТ» за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, ТОВ «ТД «ЗЕРНО УКРАЇНИ» за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року, ТОВ «ГЛОБАЛ ТОРГ ЛТД» за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року, ТОВ «БЕСТ ТАЙМ ІНВЕСТМЕНТ» за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 41948 грн., у т.ч. за 3 квартали 2012 року у сумі 36435 грн., в т.ч. за III квартал 2012 року у сумі 36435 грн., за 2012 рік у сумі 41948 грн., у т.ч. за IV квартал 2012 року у сумі 5513 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 295390 грн. у т.ч. за липень 2012 року у сумі 34700 грн., за грудень 2012 року у сумі 5250 грн., за січень 2013 року у сумі 101925 грн., за лютий 2013 року у сумі 6659 грн., за березень 2013 року у сумі 4831 грн., за квітень 2013 року у сумі 116412 грн., за травень 2013 року у сумі 25613 грн., про що було складено акт № №304/14-04-22-02/33626875 від 07.08.2013р.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 №0001462202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 443085,00 грн., у т.ч. за основним платежем 295390,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 147695,00 грн. та №0001472202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 62922,00 грн., у т.ч. за основним платежем 41948,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20974,00 грн.

Під час проведення перевірки перевіряючі дійшли таких висновків у зв'язку з тим, що контрагенти позивача, з якими останній мав правовідносини у періоди, що перевірялися, викликають сумнів у їх легітимності в зв'язку з неможливістю проведення зустрічних перевірок деяких контрагентів позивача. Крім того, перевіряючими встановлено відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої, податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням. Підприємству ТОВ «ЯМУР-ТРЕЙД» підприємствами ТОВ «НАВИГАТОР СТРОЙ», ТОВ «НЕПТУН ІНВЕСТ», ТОВ «УСПІХ 20 ПЛЮС 12», ТОВ «ДІОМЕД ІНВЕСТ», ТОВ «ТД «ЗЕРНО УКРАЇНИ», ТОВ «ГЛОБАЛ ТОРГ ЛТД», ТОВ «БЕСТ ТАЙМ ІНВЕСТМЕНТ» надавались первинні бухгалтерські документи та податкові накладні, підписані не уповноваженими особами по операціям, реальність здійснення яких не доведено.

У зв'язку з вищенаведеним відповідач дійшов висновку про відсутність права на податковий кредит ТОВ «ЯМУР-ТРЕЙД» по взаємовідносинах з ТОВ «НАВИГАТОР СТРОЙ», ТОВ «НЕПТУН ІНВЕСТ», ТОВ «ДІОМЕД ІНВЕСТ», ТОВ «УСПІХ 20 ПЛЮС 12», ТОВ «ТД «ЗЕРНО УКРАЇНИ», ТОВ «ГЛОБАЛ ТОРГ ЛТД», ТОВ «БЕСТ ТАЙМ ІНВЕСТМЕНТ» у періоди, що перевірялися.

Задовольняючи частково позов ТОВ «ЯМУР-ТРЕЙД» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність та обґрунтованість свого висновок щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «НАВИГАТОР СТРОЙ», ТОВ «НЕПТУН ІНВЕСТ», ТОВ «ДІОМЕД ІНВЕСТ», ТОВ «УСПІХ 20 ПЛЮС 12», ТОВ «ГЛОБАЛ ТОРГ ЛТД», ТОВ «БЕСТ ТАЙМ ІНВЕСТМЕНТ». Разом з тим суд дійшов висновку про те, що податковий орган не обґрунтував належними доказами свою позицію щодо безтоварності господарської операції між позивачем та ТОВ «ТД «Зерно України», оскільки це спростовується матеріалами, що містяться у справі.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може з огляду на таке.

Суд першої інстанції правильно наголошував на необхідності виконання рекомендацій Вищого Адміністративного суду України, у листі якого від 01.11.2011 року вих. №1936/11/13-11 наголошується на тому, що суд під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умови перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Разом з цим, суд посилався на те, що між позивачем та ТОВ «ТД «Зерно України» у жовтні 2012 року був укладений договір поставки на паливний компонент, який фактично виконаний був у квітні 2013 року. Суми ПДВ позивач включив до податкового кредиту у квітні 2013 року та травні 2013 року. На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано договір, специфікацію на товар, Акти прийому передачі товару, належним чином оформлену товарно-транспортну накладну, де зазначено прізвище водія, місце відвантаження, місце прибуття, номер подорожного листа. Також, позивачем надані суду документальне підтвердження розрахунків між сторонами в безготівковому вигляді (банківська виписка).

Проте колегією суддів встановлено, що у зазначених документах наявні суттєві розбіжності.

Так, у акті приймання-передачі від 11.04.2013 року №67 та специфікації від 11.04.2013 р. №6 зазначається про отримання позивачем від ТОВ «ТД «Зерно України» компонента палива моторного альтернативного універсального в кількості 13,845 т. за ціною разом з ПДВ 153679,5 грн. (ПДВ 25613 грн.). Податкова накладна від 11.04.2013 р. №10 також виписана на зазначені суми. Водночас у товарно-транспортній накладній від 11.04.2013 р. №Р12 зазначається про транспортування від ТОВ «ТД «Зерно України» на адресу позивача компонента палива моторного альтернативного універсального в кількості 17,295 т., що суттєво перевищує кількість товару, зазначену у інших документах.

Також, в акті приймання-передачі від 29.04.2013 р. №86 та специфікації від 29.04.2013р. №7 зазначається про отримання позивачем від ТОВ «ТД «Зерно України» компонента палива моторного альтернативного універсального в кількості 14,238 т. за ціною разом з ПДВ 159465,6 грн. (ПДВ 26577,6 грн.). Водночас податкова накладна від 29.04.2013 р. №27 виписана на товар у кількості 14,310 т. на загальну суму з ПДВ 160272 грн. (ПДВ 26712 грн.). При цьому позивачем не надано товарно-транспортної накладної на транспортування зазначеної партії товару від ТОВ «ТД «Зерно України» на адресу позивача (Т. 1 а.с. 214 - 223).

Крім того з виписок по банківському рахунку позивача за 11.04.2013 р. та за 29.04.2013 р. вбачається, що ТОВ «ЯМУР-ТРЕЙД» перерахувало на рахунок ТОВ «ТД «Зерно України» за компонент палива моторного альтернативного ПДВ на загальну суму 52045,34 грн. Водночас, податкова накладна від 11.04.2013 р. №10 та податкова накладна від 29.04.2013 р. №27 видані на загальну суму ПДВ 52190,6 грн. (Т. 1 а.с. 111-112).

До того ж, з акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Зерно України» вбачається, що згідно даних автоматизованої системи «Перегляд результатів співставлення» АІС «Податковий блок» та додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року серед покупців числиться позивач. Сума податку на додану вартість, задекларованого ТОВ «Торговий дім «Зерно України» по взаємовідносинах з перерахованими у акті покупцями, (в тому числі і з позивачем) відповідає даним додатку № 5 по податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за квітень 2013 року. При цьому зазначений контрагент задекларував суму ПДВ, отриману від позивача у розмірі 52325,25 грн., що не співпадає з документами, наданими позивачем (Т. 2, а.с. 89-91).

Слід також зазначити, що позивач не надав суду належних доказів використання компонента палива моторного альтернативного у своєї господарської діяльності.

Підсумовуючи усе наведене колегія суддів погоджується з твердженням апеляційної скарги про безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ «ТД «Зерно України».

У зв'язку з цим рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва про виключення суми ПДВ з податкового кредиту по господарській операції позивача з ТОВ «ТД «Зерно України» є правомірними і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ТОВ «ЯМУР-ТРЕЙД».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТД «Зерно України» апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.07.2013 року №0001462202 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 78488,00 грн., з яких за основний платіж - 52325,00 грн., штрафні фінансові санкції - 26163,00 грн..

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалося.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду в частині задоволення позову.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити повністю.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯМУР-ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2013 року №0001462202 та №0001472202 - відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов