Постанова № 40873062, 22.09.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 вересня 2014 р. Справа № 802/3207/14-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населння Мурованокуриловецької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Управління праці та соціального захисту населння Мурованокуриловецької районної державної адміністрації (надалі - Управління праці) до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що до Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації звернулась громадянка ОСОБА_2 із заявми про призначення тимчасової допомоги на дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів.

За результатами розгляду поданих заяв Управлінням праці призначено тимчасову державну допомогу на утримання дитини відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8 Порядку призначення та виплати тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22 лютого 2006 року.

Протягом періоду з січня 2011 року по червень 2014 року сума виплаченої тимчасової допомоги склалає 12378,60 гривень.

13 серпня 2014 року ОСОБА_2 повідомила позивача про отримання аліментів від ОСОБА_1 в розмірі 200 гривень у липні місяці 2014 року.

В зв'язку із цим Управління праці на підставі пункту 12 Порядку призначення та виплати тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме звернулося до суду із вимогою стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченої тимчасової допомоги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши адміністративну справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив наступне.

Особливості надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме врегульовано Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №189 від 22 лютого 2006 року (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку тимчасова допомога призначається у разі, коли:

- рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

- один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

- місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років (пункт 3 Порядку).

Тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (пункт 5 Порядку).

Суд встановив, що рішенням Мурованокуриловецького районного суду у справі №2-22/2010 р. цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 200 гривень щомісячно з 19 січня 2010 року до досягнення сином повноліття.

12 лютого 2010 року Мурованокуриловецьким районним судом видано виконавчий лист №2-22/2010 р.

Проте, відповідач, незважаючи на судове рішення, аліменти не сплачував, що підтверджується довідками Мурованокуриловецького районного управління юстиції Вінницької області (а.с.08, 13, 18, 23, 28, 33).

З метою отримання тимчасової допомоги ОСОБА_2 звернулася до позивача з відповідними заявами.

Управлінням праці призначено тимчасову допомогу ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3, в зв'язку із чим протягом періоду з січня 2011 року по червень 2014 року їй виплачено допомогу в розмірі 12378,60 гривень.

Разом із тим, суд встановив, що ОСОБА_2 13 серпня 2014 року повідомила Управління праці, що отримала у липні 2014 року від ОСОБА_1 в якості аліментів кошти в розмірі 200 гривень.

Пунктом 10 Порядку визначено, що призначення та виплати тимчасової допомоги передбачає, що виплата тимчасової допомоги припиняється у разі виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.

Відповідно до пункту 12 Порядку, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача кошти в сумі 12378,60 гривень.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем на день розгляду справи, суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації (вул. Леніна, 45, смт. Муровані Курилівці, Вінницька область, р/р 35410017014539, КФК 090307, КЕВ 2730, код ЄДРПОУ 03191839, МФО 802015 ГУДКУ у Вінницькій області) кошти в розмірі 12378 (дванадцять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович