Постанова № 40871921, 07.10.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р.

Справа № 923/902/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Ліпчанської Н.В.

Суддів: Лисенко В.А., Гладишевої Т.Я..

При секретарі судового засідання Молодові В.С.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське”

на рішення господарського суду Херсонської області від 29 липня 2014 року

по справі № 923/902/14

за позовом Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства „Газкотлоспецмонтажналадка”

до Публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське”

про стягнення 8764,18 грн.

Встановив:

В червні 2014 року Приватне спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство „Газкотлоспецмонтажналадка” (Далі - Підприємство) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське” (Далі - Товариство) про стягнення суми основного боргу в розмірі 8000,00 грн.; 538,65 грн. - інфляційних витрат; 225,53 грн. - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Підприємство посилається на невиконання Товариством взятих на себе зобов'язань відповідно до умов Договору підряду від 01.02.2012р. №53.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем був порушений досудовий порядок врегулювання даного спору, як того вимагає положення ст.222 Господарського кодексу України, а тому у нього не було підстав для звернення до суду. Акт виконання робіт на який посилається позивач є первинним документом бухгалтерського обліку, отже він повинен мати обов'язкові реквізити які визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до п. 2 ст. 9 зазначеного закону акт повинен містити дату і місце складання та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як стверджує відповідач, на актах № 1/53, 2/53, 3/53, 4/53, 5/53 дійсно є другий підпис підрядника, але відсутня дата відповідного підписання акту. З огляду на це, на думку відповідача, зазначені у позові акти приймання виконаних підрядних робіт оформлені з порушенням встановлених вимог, а позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позові обставин.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29 липня 2014 року, винесеним суддею Гридасовим Ю.В. позовні вимоги задоволено повністю. Суд стягнув з Товариства 8000,00 грн. - заборгованості, 538,65 грн. - інфляційних витрат; 225,53 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, Відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій вважає його необґрунтованим, незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, а тому справа була розглянута на підставі положень статті 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 01.02.2012р. між Підприємством (Підрядник) та Товариством (Замовник) був укладений договір підряду № 53. (а.с.10)

За умовами п. 1.1. договору визначено, що Замовник доручає та оплачує, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по плановому технічному обслуговуванню генераторів «Ermaf» (6 шт.), автоматики і сигналізації загазованості пташника ремонтного молодняка № 6 для ПАТ "Чорнобаївське".

Підпунктом 3.1. договору встановлено, що вартість щомісячного технічного обслуговування згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору, складає 1000 грн. 00 коп..

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 1/53 від 07.08.2012р., № 2/53 від 11.09.2012р., № 3/53 від 08.10.2012р., № 4/53 від 16.11.2012р. № 5/53 від 18.12.2012р. (а.с.18-19; 21-22; 24-25; 28-31; 33-34.)

Після виконання робіт позивач передав для підпису відповідачу вищезазначені акти приймання виконаних робіт. Однак, дані акти відповідачем не було підписано та не надано обґрунтованої відмови від їх підписання, про що керівником позивача здійснено відповідний запис на вказаних актах. Крім того, акти містять відомості про дату підписання, прізвище та посаду керівника позивача, скріплені печаткою останнього.

17 червня 2013 року позивач листом № 181 направив відповідачу для підпису акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки. В даному листі позивач просив відповідача підписати належним чином відправлені акти та довідки, направити екземпляри актів та довідок позивача на його адресу та сплатити борг. (а.с.38-39)

18.06.2013р. відповідач отримав лист № 181 від 17.06.2013р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні.

Проте, відповідачем не було підписано акти приймання виконаних робіт та не надано обґрунтованої відмови від їх підписання.

Відповідно до положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

В порушення умов договору, відповідач за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 8 000 грн. 00 коп., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 538,65грн. та 225,53грн. відповідно.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги Підприємства підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно правової позиції, що викладена у п. 3.17.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Отже, місцеві господарські суди приймають у порядку, передбаченому ГПК, до свого провадження як позови з вимогами, що ґрунтуються на визнаних претензіях позивача, так і позови, щодо вимог яких не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору. У зв'язку з викладеним суди не мають права застосовувати пункт 4 статті 83 ГПК, а також відмовляти в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог через недотримання порядку досудового врегулювання спору (частина четверта статті 22 названого Кодексу), крім позовів, пов'язаних з перевезеннями, що здійснюються на підставі угод про міжнародне залізнично-вантажне сполучення (СМГС) та міжнародне залізничне перевезення (КОТІФ).

Відповідач при розгляді даної справи, ніяких відповідних доказів як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-105

ГПК України суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське” - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 29.07.2014р. по справі № 923/902/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 13.10.2014р.

Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Гладишева Т.Я.