Ухвала суду № 40871362, 09.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3019/14 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги мотивував тим, що ініціювання податковим органом проведення зустрічної звірки платника податків щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, на його думку, здійснено з порушенням вимог Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232. Також звертав увагу на те, що відповідачем за результатами складання акта від 08.04.2014 №134/22-03/38085012 про неможливість проведення зустрічної звірки безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень внесено до інформаційних баз Міністерства доходів і зборів України відомості про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість за господарськими операціями позивача з його контрагентами та про невідповідність задекларованих ним сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з цього податку за травень і вересень 2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області стосовно вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за травень та вересень 2013 року, результати якої оформлено актом від 08.04.2014 №134/22-03/38085012 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинськомурайоні Головного управління Міндоходів у Київській області щодо коригування в інформаційних базах Міністерства доходів і зборів України даних показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" з податку на додану вартість за травень та вересень 2013 року.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області поновити в інформаційних базах Міністерства доходів і зборів України показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" шляхом вилучення з них відомостей, внесених на підставі акта від 08.04.2014 №134/22-03/38085012.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

У квітні 2014 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Пайнер" за травень 2013 року та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амант Груп" за вересень 2013 року.

За результатами проведення зазначених дій відповідачем складено акт від 08.04.2014 №134/22-03/38085012 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що у ході ініціювання податковим органом проведення зустрічної звірки позивача, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області здійснено аналіз матеріалів податкової звітності, реєстраційних, звітних і інших документів позивача, а також відомостей, що наведені в інформаційних базах Міністерства доходів і зборів України, та встановлено відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу позивачем товарів (робіт, послуг) за травень та вересень 2013 року.

Як встановлено судом, податкове повідомлення - рішення про зменшення/збільшення суми податкового зобов`язання, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість за наведений вище звітний період податковим органом за результатами складання акту від 08.04.2014 № 134/22-03/38085012 не виносилось.

Водночас, відомості про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" (акт від 08.04.2014 № 134/22-03/38085012), а також про відповідні суми відхилення між задекларованими показниками податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, вересень 2013 року були внесені податковим органом до інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України.

Зазначені обставини представником відповідача не заперечувались.

Позивач наголошував на недотриманні відповідачем у ході ініціювання зустрічної звірки та під час фіксації її наслідків шляхом складання акту від 08.04.2014 №134/22-03/38085012 основних засад податкового контролю та вчиненні ним дій, що виходять за межі його компетенції, що у свою чергу призвело до внесення до програмного забезпечення податкового органу та подальшого відображення в інформаційних базах Міністерства доходів і зборів України неправдивої інформації про господарську діяльність позивача та його податкові зобов`язання, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 62.1.2 та 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Так, пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вказаної вище норми постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно з приписами пункту 4 цього Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Позивач, в обґрунтування власних доводів про відсутність у відповідача правових підстав для ініціювання зустрічної звірки, наголошував на тому, що жодних запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" не отримано.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

На момент прийняття судом рішення у даній справі жодних доказів направлення запиту на адресу позивача або його вручення уповноваженому представнику підприємства під розписку представник відповідача суду не надав.

Разом з тим, представник відповідача зазначив, що повідомлення позивача про необхідність надання пояснень та належним чином засвідчених копій документів з метою проведення зустрічної звірки здійснено шляхом виходу посадових осіб контролюючого органу за податковою адресою позивача.

У зв`язку з тим, що за податковою адресою Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" не знаходиться, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

У свою чергу, допитаний судом в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що 08.04.2014 ним, разом з іншими посадовими особами відповідача, з метою вручення письмового запиту про подання інформації та її документального підтвердження, здійснено виїзд за податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" та встановлено відсутність посадових осіб підприємства за його місцезнаходженням.

Свідок зазначив, що висновок про відсутність суб'єкта господарювання за його адресою було зроблено посадовими особами контролюючого органу у зв'язку з відсутністю на фасаді будівлі заводу, на території якого знаходиться наведене вище підприємство, будь-яких вивісок або іншої інформації про розташування вказаної юридичної особи.

На територію заводу, за поясненнями свідка, посадові особи не заходили, будь-яких дій щодо: встановлення місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД", відбирання пояснень орендодавця стосовно оренди позивачем приміщення та його місцезнаходження, пояснень засновників та/або керівників підприємства позивача щодо фактичного місцезнаходження платника податків; проведення підрозділом податкової міліції інших визначених чинним законодавством заходів з метою встановлення фактичного місцезнаходження позивача, тощо, не здійснювали.

Необхідно звернути увагу на те, що складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) або акта про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням або вручення під розписку відповідного запиту.

При цьому, в силу приписів пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Враховуючи, що жодних належних та допустимих доказів надіслання або вручення позивачу запиту про подання інформації та її документального підтвердження у спосіб, передбачений Податковим кодексом України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, представником відповідача не надано, суд дійшов висновку про порушення податковим органом прав та охоронюваних законом інтересів платника податків щодо документального підтвердження господарських відносин з його контрагентами.

Також необхідно звернути увагу на те, що зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути ініційована виключно у разі наявності необхідності співставлення даних його первинних бухгалтерських та інших документів із даними іншого платника податків, щодо діяльності якого проводиться перевірка, або якщо існують розбіжності задекларованих ним у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

При цьому, якщо такий платник податків та суб`єкт господарювання, щодо якого повинна бути проведена звірка, перебувають на обліку у різних органах державної податкової служби, орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Податковий орган може виконувати одночасно функції ініціатора проведення звірки та виконавця у разі, якщо суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Як встановлено, обставин, що свідчать про можливість проведення відповідачем звірки у спосіб поєднання функцій ініціатора та виконавця, не вбачається. Водночас, жодних фактичних даних стосовно ініціювання зустрічної звірки іншим податковим органом представником відповідача суду не наведено.

Згідно з приписами підпунктів 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Враховуючи приписи наведених вище правових норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії податкового органу стосовно вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД", результати якої оформлені актом від 08.04.2014 №134/22-03/38085012 про неможливість проведення зустрічної звірки, є протиправними.

Стосовно позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, що виявились у коригуванні в інформаційних базах Міністерства доходів і зборів України показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість за травень та вересень 2013 року, та зобов`язання відповідача поновити в інформаційних базах даних показники податкової звітності підприємства з податку на додану вартість за наведені вище періоди, суд виходить з наступного.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури контролюючого органу, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів тощо.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно - перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Відповідно до приписів статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», яка складається з чотирьох підсистем, у тому числі підсистеми «Податковий аудит», яка створена з метою вдосконалення податкового контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, та виявлення платників, які мінімізують свої податкові зобов'язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам контролюючого органу на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно - перевірочної роботи.

Процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, та суб`єктів господарювання показники діяльності яких з такими платниками податків підлягають звірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником податків вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкової звітності, оскільки питання правильності відображення платником податків у податковому обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні планових та позапланових перевірок.

У свою чергу, здійснення податковим органом на стадії проведення звірки податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до інформаційних баз Міністерства доходів і зборів України. Висновок щодо відсутності об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу платником податків товарів (послуг) покладається в основу відповідного податкового повідомлення - рішення, яким донараховується податкове зобов`язання з податку на додану вартість, зменшується сума бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість, і саме ці показники податкових зобов`язань (податкового кредиту, від`ємного значення, бюджетного відшкодування) у разі їх узгодження у встановленому законом порядку є підставою для внесення змін до вказаної бази даних.

Зазначене вище кореспондується з положеннями статті 74 Податкового кодексу України, відповідно до приписів якої інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи доходів і зборів використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платнику податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платнику податків податкового зобов'язання та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 в адміністративній справі № 2а-2567/12/1070 (К/9991/74156/12).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що за наслідками проведення контролюючого заходу Товариству з обмеженою відповідальністю "Ісоверд СД" жодних донарахувань грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) здійснено не було, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, що виявились у коригуванні в інформаційних базах Міністерства доходів і зборів України даних показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість за травень та вересень 2013 року, та зобов`язання відповідача поновити в інформаційних базах даних показники податкової звітності підприємства з податку на додану вартість за наведені вище періоди підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не доведено правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 14 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.