Ухвала суду № 40870914, 06.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/9099/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 року

у справі № 826/13361/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА-ТРЕЙД»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА-ТРЕЙД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2013 року в задоволенні відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2013 року скасовано. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА-ТРЕЙД» задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА-ТРЕЙД» за вересень-листопад 2012 року на суму 7 389 976, 00 грн. та зменшенню задекларованого податкового кредиту за вересень-листопад 2012 року на суму 6 059 876, 00 грн., зобов'язано відповідача відновити в обліковій картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА-ТРЕЙД» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА-ТРЕЙД» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Сокільське» (код ЄДРПОУ 32685222) в розмірі 6 059 876, 00 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання у частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38091272) підприємствам-покупцям в розмірі 7 389 976, 00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами позапланової перевірки ТОВ «ВЕНТА-ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства, нарахування податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Агрофірма Сокільське» та Фермерським господарством «Антар» за період вересень-листопад 2012 року, відповідачем складено акт від 14.06.2013 року №77/22-5-04/38091272, яким встановлено порушення: - п.п. 135.1, 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п.п. 137.1, 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого контрагентом-покупцем незаконно сформовані валові доходи по взаємовідносинах з покупцями на суму 38 127 126, 00 грн., у тому числі за періоди: 3 квартал - 20 077 723, 00 грн.; 4 квартал - 18 049 403, 00 грн.; - пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно віднесено до складу валових витрат за 4 квартал 2012 року суму 30 299 376, 00 грн., в т.ч.: 1-3 кв. 2012 року - 10 650 284, 00 грн.; 1-4 кв. 2012 року - 19 649 092, 00 грн.; - п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «ВЕНТА-ТРЕЙД» безпідставно завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 389 976 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2012 року - 4 015 545, 00 грн.; жовтень 2012 року - 10 703 000, 00 грн.; листопад 2012 року - 2 304 131, 00 грн.; - п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з продавцями безпідставно завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну сум 6 059 876, 00 грн. у тому числі за періоди: вересень 2012 року - 2 130 057, 00 грн.; жовтень 2012 року - 819 172, 00 грн.; листопад 2012 року - 3 110 647, 00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що дії відповідача щодо внесення до автоматизованих інформаційних баз податкового органу відомостей про проведення податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів на підставі акту перевірки не впливає на права позивача у сфері податкових відносин.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставність внесення до інформаційної бази даних змін щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266, передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Положеннями наведених норм передбачено, що система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, доводи податкового органу з приводу того, що внесення відповідних змін згідно з актом перевірки не має наслідком порушення прав та інтересів позивача, є необґрунтованими.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

У відповідності до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Наданий відповідачем документ не може бути прийнято судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не надавався і не був предметом дослідження у судах попередніх інстанцій.

Враховуючи те, що прийняття податкового повідомлення-рішення відносно позивача судами попередніх інстанцій не встановлено, а відповідачем в недодержання ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано обставин коригування задекларованих платником податку показників, колегія суддів вважає, що позов судом апеляційної інстанції задоволено правомірно.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалене обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230 КАС України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 року у справі № 826/13361/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук