Ухвала суду № 40870646, 25.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року м. Київ К/800/32716/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Юрченко В.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року

у справі№ 2а/0370/1568/12 за позовомДержавного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» доНововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В

Державне підприємство «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» (надалі також - позивач, ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська») звернулося до суду з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області (надалі також - відповідач, ДПІ), в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 7 жовтня 2011 року №0000162301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 630935.75 грн. (в тому числі: за основним платежем 557170 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 73765,75 грн.).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року, адміністративний позов ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції від 7 жовтня 2011 року №0000162301.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року -без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 15 серпня 2011 року №719/36/2301/35671961, про порушення позивачем вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 557170 грн.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем безпідставно сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в періоді підписання та оформлення актів прийому-передачі виконаних робіт за результатами здійсненних робіт на виконання договірних зобов'язань з ДП «ШПУ №3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка».

Перевіряючи дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили із вірного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Яке встановлено судами попередніх інстанцій, між ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» та ДП «ШПУ №3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» було укладено договори, згідно умов яких ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» щомісячно надавало наступні послуги: транспортування в шахті та на шахтній поверхні гірничої маси та інших вантажів по вузькоколійних шляхах, управління в шахті та на поверхні всіма комплексами обслуговування руху по вузькоколійних шляхах, дизеле-електровозна відкатка на поверхні та в шахті, технічне обслуговування дизеле-електровозів та іншого обладнання (механізмів, вагонеток та ін.), необхідних для транспортування, утримання шляхового господарства, обслуговування роботи кліткового стволу по спуску-підйому людей, вантажів, обладнання, обслуговування поверхневих опрокидувачів №1, №2, обслуговування (чистка та ін.) вагонеток.

Фактичне виконання робіт та надання щомісячних послуг підтверджується: книгою нарядів, де щоденно вказано об'єм виконаних виконання працівниками відповідних робіт; табелями виходу на роботу працівників, нарахування та виплата зарплати згідно головної книги; фактом щомісячного списання інструментів, матеріалів, МШП та ПММ, згідно відповідних актів та відсутністю залишку незавершеного виробництва на кінець кожного місяця; помісячними бухгалтерськими довідками щодо операцій з собівартості виконаних робіт; відображенням у валових витратах Декларації з податку на прибуток підприємств понесених витрат.

Однак, як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» акти виконаних робіт виписувались не щомісячно, а сумарно за певний період часу, зокрема, за лютий 2009 року - квітень 2009 року в квітні 2010 року, за листопад 2009 року - травень 2010 року в липні 2010 року, за червень 2010 року - серпень 2010 року в серпні 2010 року, за вересень 2010 року в жовтні 2010 року, за жовтень 2010 року в грудні 2010 року за листопад 2010 року - березень 2011 року акти виконаних робіт не виписувались.

Перевіркою встановлено, що виконані роботи було відображено по податковому обліку не в періоди їх фактичного виконання, а тому здійснено перерахунок податкового зобов'язання з ПДВ по факту виконання робіт та з посиланням на пункт 4.1 статті 4, підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено заниження ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 557170 грн.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, законодавець чітко визначив, що датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками здійснення господарських операцій з надання послуг є дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (постачання послуг) платником податку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником за договором побутового підряду оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Крім того, згідно пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Таким чином, виходячи із системного аналізу наведених вище положень законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що документом, який засвідчує факт виконання робіт (постачання послуг) та є підставою для відображення податкових зобов'язань, є відповідний акт прийому-передачі цих робіт (послуг), який підписаний виконавцем та замовником, а також скріплений печатками, що в свою чергу засвідчує його належне оформлення.

З актів здачі-приймання робіт, податкових декларацій з податку на додану вартість слідує, що надані позивачем послуги за лютий-квітень 2009 року загальною вартістю 1257412,97 грн., в тому числі ПДВ - 209568,83 грн., прийняті та затверджені замовником згідно акту від 30 квітня 2009 року; надані послуги в листопаді - грудні 2009 року, січні-травні 2010 року прийняті та затверджені замовником 30 липня 2010 року на суму 3125497,67 грн., в тому числі ПДВ - 520916,28 грн.; за червень-серпень 2010 року прийняті та підписані 31 серпня 2010 року на суму 1485191,60 грн., в тому числі ПДВ - 247531,93 грн.; за вересень 2010 року - 31 жовтня 2010 року на суму 232130,40 грн., в тому числі ПДВ 38688,40 грн.; за жовтень 2010 року - 20 грудня 2010 року на суму 618881,08 грн., в тому числі ПДВ - 103146,85 грн.; за жовтень-грудень 2010 року включно прийняті та підписані 28 квітня 2011 року на суму 1414112,47 грн., в тому числі ПДВ - 235685,41 грн.; за січень-березень 2011 року - у травні 2011 року на суму 1617365,99 грн., в тому числі ПДВ - 269561 грн. В місяці прийняття та підписання актів податкове зобов'язання з ПДВ було відображене позивачем у звітній декларації та здійснено нарахування сум ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

Таким чином, з урахуванням встановлених попередніми судовими інстанціями обставин та наведених положень законодавства, попередні судові інстанції зробили юридично правильний висновок про те, що позивач правомірно формував податкові зобов'язання з податок на додану вартість на підставі належним чином оформлених актів прийому-передачі виконаних робіт саме в тому періоді, коли ці акти були оформлені та підписані сторонами договору.

Відтак, висновки ДПІ про порушення ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» вимог чинного законодавства є необґрунтованими, а відтак судові рішення щодо задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 7 жовтня 2011 року №0000162301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 630935,75 грн. (в тому числі: за основним платежем 557170 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 73765,75 грн.) є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області відхилити, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

В.П. Юрченко