Ухвала суду № 40870643, 17.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року м. Київ К/9991/67942/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012

у справі № 2а/1570/6777/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»

до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна» (надалі - позивач, ТОВ «Пуратос Україна») до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ в Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001951502 від 29.03.2011 та № 0003611502 від 09.06.2011.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 і задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ в Суворовському районі м. Одеси, правонаступником якої є ДПІ в Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Пуратос Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, в ході якої було встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 (надалі - Порядок № 166), п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого встановлено заниження позитивного значення різниці між сумами податкових зобов'язань та сумами податкового кредиту з ПДВ в розмірі 47 313 грн., що призвело до завищення даних рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду» декларацій з податку на додану вартість у сумі 47 313 грн., про що складено акт № 5879/23-1/33933338 від 06.10.2010.

24 березня 2011 року посадовими особами ДПІ в Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС на підставі даних акта № 5879/23-1/33933338 від 06.10.2010 та декларації з ПДВ за листопад 2010 року було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку даної податкової декларації ТОВ «Пуратос Україна» з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 1243/15-2 від 24.03.2011.

Згідно даних акта № 1243/15-2 від 24.03.2011 перевіркою встановлено, що підприємством в порушення пп. 5.12.5 п.5.12 ст. 5 Порядку № 166 не відображено суму зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу у р. 23 та р. 23.4, що призвело до заниження р. 27 (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду) в декларації з ПДВ за листопад 2010 року на суму 47 313 грн., у зв'язку з чим, на підставі пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Пуратос Україна» збільшено суму, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 47 313 грн.

На підставі акта № 1243/15-2 від 24.03.2011 відповідачем винесено: податкове повідомлення-рішення № 0001951502 від 29.03.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 49 679 грн. (з яких: за основним платежем - 47 313 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 366 грн.); податкове повідомлення-рішення № 0003611502 від 09.06.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 462 грн. (штрафні (фінансові) санкції).

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відповідність висновків судів попередніх інстанцій нормам матеріального права, з огляду на наступне.

Правила заповнення податкової декларації в періоді виникнення спірних правовідносин визначались Порядком заповнення податкової декларації з податку на додану вартість № 166.

Відповідно до пп. 5.12.5 п.5.12 ст. 5 вказаного Порядку рядок 23.4 передбачено для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом. Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду. Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно пп.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з чим погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що ДПІ в Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001951502 від 29.03.2011, оскільки, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Пуратос Україна» в порушення вимог пп. 5.12.5 п.5.12 ст. 5 Порядку № 166 в рядку 23.4 декларації з податку на додану вартість не відобразило зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки, проведеної посадовими особами ДПІ в Суворовському районі м. Одеси, в ході якої було встановлено завищення позивачем р. 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з податку на додану вартість на 47 313 грн., про що складено акт № 5879/23-1/33933338 від 06.10.2010 та що призвело до заниження податку на додану вартість, належного до сплати (р. 27 декларації), на 43 313 грн.

Крім того, згідно п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2011, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що ДПІ в Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС податкові повідомлення-рішення № 0001951502 від 29.03.2011 та № 0003611502 від 09.06.2011 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов ТОВ «Пуратос Україна» є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Наведене доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна» залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 у справі № 2а/1570/6777/2011 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна