Ухвала суду № 40870628, 07.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/34648/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Імпексмаш» до Кіровоградської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою Кіровоградської митниці Міндоходів на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року приватне підприємство «Імпексмаш» звернулося до суду з позовом до Кіровоградської митниці Міндоходів (Митниця), Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про скасування рішення про визначення коду товару та стягнення коштів.

Зазначало, що оскаржуваним рішенням Митниці від 5 лютого 2013 року код товару 3 змінено з 8438900000 на 871680000, у зв'язку з чим позивачем надміру сплачено до бюджету ввізне мити в розмірі 3 333, 84 грн. та ПДВ в розмірі 666, 77 грн., тоді як за кодом 8438900000 підприємство мало би сплатити лише ПДВ.

Посилалось на те, що Кіровоградською митницею Міндоходів невірно класифікований за товарною позицією 8716800000 товар 3 - діжка підкат на Д-300, оскільки за своїми технічними характеристиками цей товар є частиною хлібопекарського обладнання, а тому повинен класифікуватися за товарною позицією 8438900000, що також підтверджується тими обставинами, що починаючи з 11 грудня 2002 року позивач ввозить на територію України ідентичні товари, які класифікувалися саме за товарною позицією 843890000 і зауважень з боку митних органів з цього приводу не висувалося.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Кіровоградського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що між приватним підприємством «Імпексмаш» та ЗАТ НВП «Восход»(Росія) був укладений контракт № 643/12217395/125 від 26 червня 2008 року.

Відповідно до умов вказаного контракту та згідно міжнародної товарно-транспортної накладної від 31 січня 2013 року № 460 на адресу позивача надійшло обладнання хлібопекарське за кодами УКТ ЗЕД: 851410, 843780, 84810,843890, 843810.

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем було надано митну декларацію № 901050000/2013/000181 від 4 лютого 2013 року.

Відповідно до вказаної декларації: графа 3 «товар» містить запис - 3, графа 33 «код товару» містить запис - 84389000, графа 31 «вантажні місця та опис товару» містить запис - 1 частини обладнання для виробництва хлібобулочних виробів: діжа підкат на циліндрична Д-300 = 1 шт. Нова. Об'єм діжі: 300 л., мінімальна маса тіста - 5 кг/заміс, максимальна маса тіста - 200 кг/заміс. Призначена «Діжа підкат на» для виготовлення, транспортування опари, бродіння тіста після кінцевого замісу.

Крім того, доповнення форми МД-6 до вищевказаної декларації містить додатковий опис товару, а саме: «товар № 3 Графа 31 ( в разі наявності такої технологічної операції), транспортування готового тіста на хлібопекарських підприємствах, малих пекарнях в складі машини тістомісильної «Прима-300». Виготовлена «Діжа підкат на» з товстостінної нержавіючої сталі, має шестерню приводу кругового обертання. Встановлена віссю обертання на маневрову каретку. Маневрова на каретка оснащена трьома колесами, одне з яких направляюче розміщено в поворотній вілці. Заводський номер 1363. Маркування на виробі: Дежа-Д-300 Заводський номер 1353».

5 лютого 2013 року відповідачем прийнято рішення № КТ-901-0006-2013, яким позивачу змінено код товару 3 (графа 33 ВМД) з 8438900000 на 8716800000.

З метою запобігання додаткових витрат, позивачем до митного органу було надано митну декларацію № 901050000/2013/000206 від 5 лютого 2013 року, яка прийнята митним органом до митного оформлення, а в подальшому митне оформлення було завершене в порядку, визначеному статтею 255 Митного кодексу України.

У зазначеній вище митній декларації від 5 лютого 2013 року графа 33 «код товару» містить запис -87168000.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, декларації №901050000/2013/000181 від 4 лютого 2013 року та № 901050000/2013/000206 від 5 лютого 2013 року відрізняються лише кодом товару, та містять абсолютно ідентичні записи щодо технічних характеристик товару та його цільового призначення.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до положень п. (е) ч.2 Розділу XVII Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання, Закону України «Про митний тариф України» ( у редакції Закону України від 21 грудня 2010 року № 2829 -VI), відповідно до якого терміни «частини» та «частини і пристрої» не застосовуються до виробів, зазначених далі, незалежно від того, можуть чи не можуть вони бути ідентифіковані як вироби, призначені для товарів цього розділу машин або устаткування товарних позицій 8401-8479 і частин до них; виробів товарної позиції 8481 або 8482, якщо вони є основною частиною двигунів чи силових установок.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Відповідно до статті 67 Митного кодексу України № 4495-VI від 13 березня 2012 року, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до ст.68 Митного кодексу України, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;

3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;

5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;

6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;

7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;

8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» № 2371-III від 05 квітня 2001 року, митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Відповідно до Указу Президента України № 466/2002 від 17 травня 2002 року «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів», з метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права, Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (зі змінами, внесеними Протоколом від 24 червня 1986 року).

Згідно з пунктом «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 428 від 21 травня 2012 року, визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Порядку № 428 та Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року, Держмитслужба приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТ ЗЕД на національному рівні та запровадження додаткових одиниць виміру.

Також правильними вбачаються висновки судів про можливість стягнення митних платежів, надмірно сплачених приватним підприємством «Імпексмаш».

Це твердження ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджується правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною контракту, а внаслідок протиправних рішень Митниці підприємство безпідставно сплатило кошти в сумі 3 333,84 грн. надмірно сплаченого ввізного мита та надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 666,77 грн.

Тому висновки судів про задоволення цього позову є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують та не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кіровоградської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді А.В. Єрьомін

О.В. Кравцов

М.І. Цуркан