Ухвала суду № 40870112, 02.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 р. Справа № 876/6595/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Коцур В.К.

за участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача Кожан О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у адміністративній справі №813/3259/14 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004821701 від 16.04.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року позов задоволено повістю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0004821701 від 16.04.2014 року. Присуджено із Державного бюджету на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 78 коп.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнято з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник відповідача апеляційну каргу підтримав з підстав вказаних у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ФОП ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець 10.07.2007 року, відповідно до копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ №745210 від 14.11.2011 року.

24.03.2014 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, за наслідками якої складено акт №000169/13-05-17-01/НОМЕР_1 від 24.03.2014 року.

У висновках акта перевірки від 24.03.2014 року відповідач зазначив про порушення ФОП ОСОБА_3 п.57.1 ст. 57, пп. 3 п. 291.4 ст. 291, п. 295.3 ст. 295 ПК України, а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за перше півріччя 2013 року та за три квартали 2013 року з запізненням в один день (21.05.2013 року та 20.11.2013 року), в результаті чого, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафні санкції у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання, сплату якого проведено несвоєчасно.

На підставі акта перевірки від 24.03.2014 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0004821701 від 16.04.2014 року.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, суми податкового зобов'язання по сплаті єдиного податку з фізичних осіб, зазначені у поданих податкових деклараціях, сплачено у строк, визначений ст. 57 та ст. 295 ПК України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

ФОП ОСОБА_3 відповідно до пункту 291.4 ст. 294 ПК України відноситься до третьої групи платників єдиного податку, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такі вимоги кореспондуються із п. 295.3 ст. 295 ПК України, відповідно до якої платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи копій квитанцій №65-6317 від 20.05.2013 року та №72-4906 від 19.11.2013 року, позивач сплатила суми податкових зобов'язань, зазначених у поданих нею податкових деклараціях, за 1 квартал 2013 року - 20.05.2013 року, за 3 квартал 2013 року - 19.11.2013 року, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Щодо твердження відповідача про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання, оскільки сплата самостійно задекларованих зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб за 1 квартал 2013 року та 3 квартал 2013 року поступила в контролюючий орган із запізненням в один день (21.05.2013 року та 20.11.2013 року) колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З аналізу вказаних норм випливає, що саме день фактичної сплати податкового боргу, а не день поступлення цих коштів на рахунки контролюючого органу і є днем виконання обов'язку щодо сплати єдиного податку з фізичних осіб.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про протиправність та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.04.2014 року №0004821701 є вірними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи, приведені в апеляційні скарзі, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у адміністративній справі №813/3259/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 07.10.2014р.